Оксана Лятуринська
Хилились стязі, пнулись вгору
НА ВАРТІ
Зброї — чести, йменню — слави
За веснами приходять весни
Давно затерся слід копит
ГЕРОЇЧНЕ
Встелю килимом ослін
Щастя згублені ключі
Ліси ловитв! Опійні ночі!
Зуб, ратище, копито, пазур
Устами славлена
І знову цілу ніч верзлося
Один лишився сам на сам
За око — враже око
Створив ти землю, оболоки
Ти ще не вмер, ти ще не вмер!
Важкі киреї, золоті
ВОЛИНСЬКІ БУКОЛІКИ
Не знаю, як це почалось
На озера на глибокі
НА ТРУНУ ОЛЬЖИЧЕВІ
КНЯГИНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ (ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА)
Шкіц про Оксану Лятуринську