А. Ткач,вчитель української мови та літературиЧернівціМета: ознайомити учнів із постаттю В. Колодія, ввести їх у світ його життя та праці; розкрити психологізм автора у змалюванні образів оповідання; розвивати навички учнів глибоко аналізувати твір, вміння досліджувати внутрішній стан героїв, вникати в суть зображуваного у творі, обґрунтовувати свою думку з приводу прочитаного; виховувати в учнів інтерес до творчості Віталія Колодія.
Тип уроку: урок — психологічне дослідження.Обладанання: портрет В. Колодія, плакат «Від «Зажинків» до ужинків» , таблично-матрична опора для розгляду засобів образотворення головних героїв оповідання В. Колодія «Гординя» , ілюстрації до оповідання, виставка видань В. Колодія, матеріалів про нього.
Епіграф: ...Чи стрінемось коли ще?Вже летить у безвість булава...Як раніш мені боліла тиша,Так тепер болять мені слова...В. КолодійХід урокуІ. Вступне слово вчителя (музичний супровід — буковинська мелодія).
Буковина! Наш мальовничий буковий край, який здавна славиться літературними та мистецькими талантами. Він дав світові чимало поетів, прозаїків, живописців, скульпторів, композиторів, артистів.«Із високостя слова» ... Не про багатьох майстрів красного письменства нашого краю можна так мовити. Зате, коли є нагода читати чи слухати слова відомого в Україні поета, драматурга, публіциста, перекладача Віталія Колодія, то кожна людина, яка прагне життємудрого й проникливого образного слова, втішиться щасливій миті, бо знайде неодмінно для своєї душі щось близьке, зрозуміле й щемливе.
І сьогодні на уроці літератури рідного краю ми маємо таку змогу.II. Оголошення теми, мети, епіграфа урокуМи ознайомимось із творчістю В. Колодія на літературній карті Буковини, розглянемо зміст оповідання «Гординя» й спробуємо дослідити психологічний, внутрішній стан героїв цього твору. Хотілося б, щоб цей твір слугував вам Уроком у майбутньому житті і щоб у кожного з вас було щире, взаємне кохання, яке б принесло вам радість, а не розчарування. Епіграфом уроку є рядки з вірша В. Колодія (прочитати). Працюватимемо за планом:
1. «Птиця слова б'ється до вікна...» (життєва доля В. Колодія).2. Від «Зажинків» до ужинків (загальна характристика творчості письменника).ІІІ. Сприймання, засвоєння та осмислення учнями нової інформації
1. Слово вчителя.Творчість Віталія Колодія настільки багатогранна, наскільки невимірні його талант і душа. Син таврійських степів своєю творчістю (півстоліття у літературі) прославив і рідну вже для нього буковинську землю, підніс своє слово до літературних вершин.
Давайте ближче познайомимось із особистістю Віталія Дем'яновича Колодія. Послухаймо самого автора та літературних критиків,2. Життєвий шлях Віталія Колодія. Ділова гра. Учень, який грає роль письменника.
Хочу посвідчити про себе таке: народився я 19 січня 1939 року у місті Первомайську Миколаївської області, в родині робітника. Тут же здобув семирічну освіту. У ті часи тамтешня 17-та школа ще була українською і мала талановитих учителів української літератури, що мені в майбутньому дуже знадобилося. Хоч я став друкуватись, навчаючись у 7-му класі, та не хотілося втрачати традицію робітничої родини, з якої вийшов. Після закінчення семирічки вступив на механічне відділення Одеського нафтового технікуму. Треба було одночасно вчитися і заробляти на хліб, оскільки батько, Дем'ян Прокопович, зранений на фронтах, помер, коли мені було 7 років. У студентські роки відчув потяг до літератури. Коли закінчував технікум, уже мав публікацію в солідній колективній книжці. З дипломом механіка я приїхав на Буковину, влаштувався на Сторожинецькій нафтобазі. Та настирлива птиця Слова переманювала мене в ліричну віру і перемогла. Попрацювавши певний час, я вступив до Чернівецького університету на філологічний факультет, а закінчивши, понад 25 років віддав журналістській і видавничій роботі у Чернівцях та Одесі: у 60-і і 80-і роки працював завідувачем відділу культури газети «Радянська Буковина» , відповідальним секретарем однієї з одеських обласних газет, у видавництві «Маяк» , був у числі засновників газети «Молодий буковинець» , започаткував газети «Буковинське віче» (1990—1991 pp.) та «Літературно-мистецька Буковина» (1997—1998 pp.), працював директором Чернівецького музею діаспори. Нині обіймаю посаду голови Чернівецької обласної організації Спілки письменників України. Мною написано багато художніх, публіцистичних творів. Одружений. Є дві доньки, двоє онуків.
Вчитель. Чим же багата творча зірка В. Колодія, що так яскраво сяє на літературному небосхилі Буковини?3. Загальна характеристика творчості В. Колодія.Виступ групи «Юний літературознавець» .Перший учень. Уперше примхлива птиця поетичного слова торкнула Віталія Колодія своїм бентежним крилом, як уже сказав сам поет, у 14 років. Але розцвів його талант набагато пізніше, в після-університетські роки. Першу збірку поезій видав у 1967 році під назвою «Зажинки» , що свідчить про початок літературних жнив автора. Розпочинається збірка словами: «Хочу, аби у моїх віршах завжди жило зачудування світом, аби вчувався у них поступ і цвіли роси, народжувані вічним пробудженням землі» .
І хоч перша збірка зосталась майже непоміченою критиками, поет працював, і результатом напруженої праці стає його нова книга «Слов'янська душа» (1969). А відкривається вона віршем «Початок» , в якому поет висловив своє кредо: знаходити суть не на мить, а назавжди. Ні, нелегко віднаходити оту суть у складних суперечностях світу, нелегко розгледіти, де істина, а де від неї тінь. Вічну суть поет намагався побачити в її конкретних виявах. Він її шукав, а знайшовши — переносив на папір віршованими, прозовими рядками. І в результаті пошуків — плідний творчий доробок В. Колодія. Одна за одною після «Зажинків» виходять ще 14 збірок (розгляд плаката «Від «Зажинків» до ужинків» — перелік поетичних збірок, їх видання).
Низку віршів В. Колодія внесено до недавно виданої хрестоматії «Письменники Буковини другої половини XX ст.»Поет постійно у творчому пошуку, прагне проникнути гострим зором в основні суперечності та конфлікти доби, заглибитись у внутрішню суть подій і явищ. У кожному його новому творі вчувається непідробна щирість відгуку на життєві явища, прилучення до людських проблем.
У збірці «Сто сонетів» є чудовий вірш «Молитва» . Послухайте його (читає сонет «Молитва» , запаливши свічку).Вчитель. Я впевнена, що кожен з нас теж благає Бога, щоб стати у житті справжньою Людиною. І я вам цього бажаю.
В. Колодій знаний в Україні не лише як письменник, але й як публіцист, критик, перекладач.Другий учень. Щасливо розпочаті зажинки продовжилися не лише у тринадцяти поетичних та прозових збірках. В.Колодій є упорядником і співупорядником окремих книг. Спільну поетичну збірку «Дві хвилі» уклав з болгарином Тихомиром Йордановим, а подібну до неї прозову книжку «Береги» — з Панко Анчевим. Працюючи на Буковині, видав путівник, присвячений Вижниці. Є у нього книжка про Чернівці.
Виступає як публіцист, літературний критик, нарисовець.Давно зарекомендував себе Віталій Колодій блискучим перекладачем. Починаючи зі збірки «Серпень і птиці» , він узяв за правило включати до власних книжок поетичні переклади і переспіви зі слов'янських та інших літератур. Є в нього переклади молдавського поета Мірчі Лютика. У свою чергу, його твори інтерпретовані російською, молдавською, естонською, абхазькою, болгарською та угорською мовами.
Вчитель {показує збірку «Прощальна сльоза ранку» — збірку перекладів поезій В. Колодія на румунську мову М. Лютиком). Отже, творча зірка В. Колодія сповнена таланту поета, прозаїка, драматурга, публіциста, перекладача. Але сьогодні ми говоримо про В. Колодія як письменника. Чим же збагатив Віталій Дем'янович скарбницю української літератури?
Третій учень. Так, справді, Віталій Колодій уважний до змісту, до того, що він хоче повідати читачеві. А виповідає багато чого важливого. Разом з автором, персонажами його творів читач стає учасником пошуку складних життєвих істин у цікавому світі поетичних думок і почувань, прозових таємниць, переживань і співчувань. Читаючи його твори, ніхто не залишиться байдужим до зворушливих пейзажних тем, кожен буде схвильований роздумами автора про місце та роль людини у світі, розмірковуватиме над морально-етичними цінностями життя, захопиться оспівуванням любові й вірності, заглибиться в піднесено-трагедійно озвучену історію нашого народу, перейметься разом з автором громадянською стривоженістю за долю України.
Творчість Віталія Дем'яновича відзначається багатожанровою різноманітністю. На його поетичній ниві ми зустрічаємо ліричну поезію («Повернення» , «Крізь даль розлуки знав...» ), поему ( «Неопалима висота» ), драматичну поему ( «Смутний Галич» , «Диспут» ), драматичну елегію («Юрій Федькович» ), історичну баладу («Найлюбіша в світі панна» , до речі, це твір про видатного буковинця Лук'яна Кобилицю, ватажка селянського руху в позаминулому столітті), оповідання, новелу, нарис. Віталій Колодій — майстер сонетів. Впадає в око його надзвичайне жанрово-строфічне розмаїття. У них знаходимо й ліричні мініатюри (катрени-чотиривірші), восьмивірші, білий вірш.
4. Бесіда з учнями.З чого складається творчий доробок В. Колодія? Яка тематика його творчості? Назвіть жанрову різноманітність його творів.Вчитель. Творчість В. Колодія цікава, оригінальна, її аналізують, досліджують (перегляд матеріалів виставки про творчість В. Колодія).
Твори Віталія Дем'яновича здобули високу оцінку. Він відзначений літературною премією ім. Дмитра Загула (1996 р.) та літературно-мистецькою премією ім. Сидора Воробкевича. Отже, як бачимо, Віталій Колодій від «Зажинків» прийшов до золотих ужинків. Не зелений він вижав сніп на ниві, яку доглядав більш як чверть століття.
5. Робота над змістом твору.1. Вступне слово вчителя.У 1998 році вийшла у світ книжка В. Колодія «Найлюбіша в світі панна» . У цій книжці відомий письменник роздумує над сенсом днів і трудів людських, веде ліричну сповідь найінтимніших почувань і стосунків. Книжка складається з двох частин:
I частина «Радуйся... , бо я не можу.II частина «Найлюбіша в світі панна» .Перша частина книжки відкривається прозовим твором «Гординя» , зі змістом якого познайомимось на сьогоднішньому уроці.
Проблемно-пошукове завдання.Працюючи над змістом твору, подумайте: чи правильною була поведінка героїв оповідання?2. Теоретичний практикум. Повторення відомостей з теорії літератури.За жанром твір «Гординя» — оповідання.
— Який літературний твір називається оповіданням? (Оповідання — це невеликий епічний твір, в якому зображується одна, зрідка кілька подій з життя головного героя.)— Які ознаки властиві цьому жанру? (Стислість розповіді та описів, нетривалий час дії, невелика кількість дійових осіб, прозова форма.)
3. Ознайомлення зі змістом оповідання.Слово вчителя.Події, зображені в оповіданні, відбуваються на вокзалі далекого провінційного містечка. Саме тут зустрілися давні знайомі Андрій і Софія. ( Учитель читає початок оповідання.)
Інсценізація зустрічі Андрія і Софії.Андрій (радісно і здивовано). Така дивина, Софійка!Софія (теж здивовано). А я дивлюся... Хто б подумав...Андрій. Тут і раптом ти! (Обнімаються, він цілує її у щічку.) Ну як... що... як живеш? Розказуй.
Софія. Живу добре... А ти? (З ніжністю дивиться на Андрія.)Андрій. Я теж! Працюю на дослідному заводі. Готуємо деякі новинки.Софія (замислившись). Як і мріяв.Андрій. Тут неподалік, кілометрів за чотириста, наше академмістечко. Люди там які зібралися. (Мовчки дивляться ніжно одне на одного.)
Докторську через два місяці захищатиму.Софія. Рада за тебе. Молодчина. І тоді не сумнівалась, що станеш знаменитістю.Андрій (зніяковіло). Забалакався я (зітхає). А ти мовчиш... {пильно дивиться на неї.)
Софія (спокійно). Що казати? Я звичайна сільська вчителька... Правда, школа у нас гарна, відома в області, і в республіці.... Реформа, експериментуємо... (Тиша. Дивляться ніжно одне на одного. Софія дивиться на годинник і різко встає.)
Андрій (розгублено). Софійко... Софіє... (вона різко повертає голову, дивиться йому в вічі.) Ну... а в особистому як? Сподіваюсь...Софія: (продовжує дивитись на нього хвильку, опускає очі додолу). Ти правильно вгадав.
Андрій (з хвилюванням). Хто він?Софія (боляче і зніяковіло). Учитель... Як і я.Андрій (з жалем). Ось так...Софія (тихо і напружено). А ти?Андрій. Звісно, і я.Софія. Діти є?Андрій. Звісно (пильно дивиться на неї).Софія (підводить очі і подає йому руку). Вже час.Андрій (ніжно тримає її руку). Я проведу...Софія. Щаслива була побачитись.Андрій. І я, Софіє.(Цілує їй руку, ніжно дивиться на неї, затримує руку і відпускає. Андрій і Софія розходяться у протилежні боки.)Учитель читає оповідання від слів: «За кілька хвилин поїзд...» до кінця твору.Після текстова робота.
— Хто такі Андрій і Софія?— Чому вони розлучилися у студентські роки?(Зачитуються уривки — сцени непорозумінь).— Що було справжньою причиною їх розриву?Проминуло 20 років. Андрій і Софія зустрілися
знову. Але як зустрілися, так і розлучилися. Чому? Що заважало їм поєднати свої серця?Вчитель. Гординя — причина невлаштованості особистого життя героїв оповідання — Софії та Андрія: гординя у їхній поведінці, стосунках у студентські роки, гординя після понад двадцятирічної розлуки. Саме ця гординя і дала назву оповіданню.
6. Виступ групи «Юні художники» (розгляд учнівських ілюстрацій до оповідання).7. Аналіз образів Андрія і Софії. Бесіда з учнями.— Якими постають перед нами герої твору?— Що можна сказати про Софію?
— Що ми довідались про Андрія?Підсумок. Читаючи оповідання, кожен з вас зрозумів, що в душах наших героїв творилось щось неймовірне. Давайте спробуємо дослідити, як автор, використовуючи різні засоби образотворення, показує нам внутрішній світ кожного з героїв, їх психологічний стан.
Робота в групах. (За таблично-матричною опорою кожна група розкриває один засіб образотворення, який використовує письменник.)Вчитель. Внутрішній стан героя — найдавніший і найпростіший спосіб зображення переживань людини. Стан душі визначає автор чи один із персонажів. Ви повинні їх знайти у тексті. Зовнішній вияв внутрішнього стану героя потребує вашої уваги. У психологічному портреті розглядаються не риси обличчя й особливості статури, а психологічний тип людини, її внутрішнє «Я» , що виявляється у погляді, рухах, поставі, міміці. Психологічні спостереження за мовленням персонажа зосереджуватимуться на емоційності висловлювань, відповідності чи невідповідності стану прихованого внутрішнього «Я» . Звертається увага на образність мовлення, інтонування фраз, паузи, на психологічну деталь у мовленні, поведінці, зовнішності персонажа, що дає змогу розкрити його внутрішній світ.
Завдяки застосуванню письменником прийомів сну, видіння читач проникає у найпотаємніші сфери людської психіки, у підсвідомість. Саме ці прийоми виявляють ті порухи душі, які не усвідомлюються самим героєм. Спробуйте знайти їх у наших героїв.
Спосіб прямого зображення процесів внутрішнього життя героїв. Автор робить неможливе: проникає в душу людини і читає її, як відкриту книгу. А ми простежуємо за найменшими порухами думок та почуттів. Якщо сам герой визначає мотиви своєї поведінки, маємо психологічний аналіз).
Вчитель. Підсвідомість, психологічний стан наших героїв підказують, що і через 20 років почуття кохання не покинуло їхні душі, але знову ж таки гординя перемогла це почуття. І вони розлучилися, і кожному боліло те, що він почув. Тому справедливо звучать слова нашого епіграфа (зачитати епіграф).
IV. Підсумок уроку1. Метод «Прес»Відповідь на проблемне запитання: чи правильною була поведінка Андрія і Софії?2. Бесіда з учнями.— Чи вдалося авторові розкрити психологічний стан наших героїв?
— Чи варто брати приклад вам з персонажів оповідання?— Хто ж все-таки винен у їхній розлуці? Ваші думки.— Як ви оцінюєте їхні вчинки?— Над чим слід задумати кожному після ознайомлення із цим твором?
Заключне слово вчителя. Кажуть, що з поганих поетів виходять гарні прозаїки, але гарним поетам проза здебільшого не дається. А Віталій Колодій — гарний прозаїк і гарний поет. За словами Петра Скупця, лауреата Державної премії України імені Т. Г Шевченка, «Віталій Колодій — це та література, яка є власне літературою, а не обслугою часу. З високою культурою письма. І з вірою у високе людське призначення» . Про його творчість Б.Мельничук сказав так: «Прекрасна жінка в строгому убранні» . Тож я закликаю вас якомога уважніше придивитись до цього убрання.
V. Домашнє завданняВчитель. Уявіть ситуацію. Софія в поїзді зустрічає однокурсницю. Та їй розповідає, як щойно на вокзалі вона зустріла Андрія, котрий їй розповів, що залишився вірним Софії на все життя і тому до цих пір самотній. Андрій, вийшовши з вокзалу, зустрів однокурсника, який теж тільки що бачив Софію, яка розповіла йому про те, що їй випала доля самотньої жінки... Наші герої вирішили написати листи один одному.
Завдання групі «Авторська лабораторія» : написати невеличке послання, яке матиме назву «Лист навздогін» . Групи «Пошук мемуарів» , «Літературний ексклюзив» , «Юні літературознавці» займаються пошуком інформації про життя і творчість Б. Мельничука, з постаттю якого ми будемо знайомитись на наступному уроці літератури рідного краю.
Таблично-матрична опора для розгляду засобів образотворення головних героїв оповідання В. Колодія «Гординя»Засоби образотворення (образи Андрія і Софії):1. Називання психологічного стану героя (автором,самим героєм, іншим персонажем)
2. Засвоєння зовнішніх виявів внутрішнього стану героя (психологічний портрет, психологічна деталь, мовлення)3. Показ проявів несвідомого (сон, марення, видіння, помилка)4. Пряме зображення психологічних процесів персонажа (внутрішній монолог, потік свідомості, самоаналіз, внутрішній діалог)
