На заняттях з наукової української мови та українського ділового мовлення студенти технічного ВНЗ працюють з науковими та офіційно-діловими текстами, для яких характерні складно-підрядні речення. Хоча у діловому мовленні здебільшого використовують прості речення, але своєрідні тексти документів та особливо наукові тексти складаються зі складних речень.

Для того щоб студент міг не тільки проаналізувати та перекласти науковий чи офіційно-діловий текст, але й самостійно скласти його, потрібна сформованість таких навичок: синтаксично грамотно будувати речення, використовувати необхідні сполучники, й правильно розставляти розділові знаки. У наукових текстах часто зустрічаються складні речення з підрядними причи. "У сучасній мові відбувається процес утворення сполучних виразів, які закріплюються у певних функціях підрядних зв'язків, зокрема й причинових. Цей процес проходить у напрямі залучення до сполучних засобів повнозначних слів, що разом зі сполучником творять стандартизовані сполучні вирази типу завдяки тому, що; в зв'язку з тим, що; в силу того, що; з тієї причини, що; з того приводу, що і под.; ці сполучні вирази поширені переважно в науковому й офіційно-діловому мовленні"[ 1, — с. 374] .

Але практика свідчить про те, що в науковому мовленні студенти при самостійному складанні текстів будівельної тематики дуже часто використовують такі сполучники як: бо, бо ж, тому що, тим що, через те що і т.п. Проаналізувавши складені студентами наукові тексти, можна дійти висновку, що найчастішими у використанні є сполучники щоб, бо, через те, що. Наприклад: "Арматуру укладають на фіксатори, щоб забезпечити відстань від плитки не менш як п'ятнадцять міліметрів"; "Нагрівати вініпласт гарячим повітрям найзручніше, бо можна нагрівати заготовки великих розмірів"; "Контроль виготовлення арматурних елементів має велике значення через те, що в готових залізобетонних конструкціях перевірити якість арматури важко, а усунути допущені неточності неможливо"; "Через те, що фактори, які впливають на вірогідність визначення зусилля в арматурі за подовженням, мінливі, цей метод слід поєднувати з вивірюванням кінцевого зусилля натягання". Розглядаючи ці приклади, можна відзначити, що хоча ці речення і з наукового мовлення, але ж студенти використали саме ці сполучники, а не стійкі сполучникові вирази, більш властиві науковим текстам. Не можна сказати, що стійкі сполучникові вирази зовсім не використовуються студентами при складанні наукових текстів. Так, досить часто у складених студентами текстах можна прочитати "У зв'язку з тим, що шви, через які передаються зусилля, розміщені на краях з'єднуваних елементів, то в цих місцях спостерігається концентрація напружень". "Колона займає проектне положення після встановлення на плиту завдяки тому, що її торець профрезеровано строго перепендикулярно до поздовжньої осі".

Низький процент використання студентами стійких сполучникових виразів причини можна пояснити тим, що у студентів немає сформованих навичок з використання їх у власному мовленні. з ними складніші за будовою і не зовсім зручні в повсякденному використанні.

Сучасна українська літературна мова. Синтаксис.— К.: Наук. думка, 1972.— 452 с.