Стаття - СПЕЦИФІКА КОМПОЗИЦІЇ ПРИВАТНОГО ПОБУТОВОГО ЛИСТА

Композиційна схема побутових листів типова для епістолярного жанру: текст обрамлюється ініціальним зверненням та прощальними формулами, а наповнення змістової частини зумовлюється комунікативною специфікою епістоли.

Формули привітання у побутових листах характеризуються нейтрально дружнім, фамільярним чи шанобливим тоном в залежності від характеру міжособистісних стосунків: " Дорога моя, люба товаришко! " [В.Д.7]; " Любий племіннику Павле! " [В.Д.6]; " Добридень, Кумколіно! " [В.Д.5]. Іноді зустрічаються експресивні звертання й прощальні конструкції у вигляді художніх образних висловлень, насичені народнопоетичними епітетами: " Дорога моя, люба моя, сонце ти моє єдине" [В.Д.1]; " Брате Василю, соколе мій яснй! " [В.Д.3].

Особливістю побутових листів є фіксація прізвиськ і використання скорочень: " Мій хтосічку, мій з папороті цвіте, чи Ви ще все хворі? " [з листа Лесі Українки до Ольги Кобилянської — В.Д.7]; " Мура" , " Мурапет" , " Муркетка" , " Вячко" [з листів Остапа Вишні до рідних, зокрема до Марії Михайлівни Маслюченко та В'ячеслава Павловича Губенка — В.Д.1].

Приватним побутовим листам притаманні директивні конструкції, уживані для спонукання адресата до певної дії. Традиційно в цьому плані використовуються дієслова наказової форми: " Пиши, як матимеш на те час і бажання" [В.Д.4]; " Приїзди у Київ… Швидше присилай друкувати" [В.Д.8].

Однією із складових частин композиційної будови листів даного типу є наративні формули, що розглядаються як " розповідь про деяку послідовність подій, що відбуваються" [3, с.36]: " …Мелащенко вже одружився. Який був, такий і є шалапут. Жінку взяв просту з панських кріпачок, та не знайшов добра, бо вона аж шість літ була завдана від пана в модний магазин ( m-mе " Шустова" ) в Києві і вийшла ні се ні те, ні риба ні м'ясо. На панів дивиться, як на сонце, чоловікові робе різні прикрості не навмисне, а з дурного розуму і прилюдне пасталакає…" [В.Д.3].

Нерідко наративні моделі виступають традиційними формами самовираження, зокрема містять прагнення автора довести до адресата інформацію про себе: " …Що в мене? Чорні дні. Сидимо вдвох із В[олодею] в підконвойній команді, де зібрано відповідні пункти нашої статті. Що сіє значить — не знаю. Що буде — невідомо. Чуток, чуток різних, " як чорного того пір'я" ( як казав Гурович) . Держать строговато. На роботу без штика, а то весь час під " оним" . Працюю я в управлінні рудника, в планчасті… В бараці тепло. Здоров'я — по-старому. Живіт як живіт, як завжди …" [В.Д.1].

Постійним компонентом у побудові приватних епістол є різноманітні побажання, поздоровлення, вітання, що, як правило, займають позицію на початку або в кінці тексту: " Сердечно поздоровляємо тебе і Грипу з Новим роком. Будьте здорові та майте потіху з діточок, яких од нас усіх поцілуй" [В.Д.2]; " Ну, будь, голубко моя, здорова, не забувай мене" [В.Д.1].

Отже, специфіка композиційної будови побутового епістолярію полягає в тому, що листи виступають як цільнооформлені одиниці зі стандартизованими формами початку і кінця, орієнтовані на конкретного адресата. Розповідь ведеться від першої особи, а сам текст насичений видо-часовими формами дієслів та імперативами, повідомними формулами, прямо питальними реченнями, що потребують конкретної відповіді, а також окличними конструкціями, що містять певне емоційно-експресивне забарвлення.

Епістолярна комунікація передбачає обмін певною інформацією, яка зумовлюється перш за все особистими стосунками її учасників, а також соціальними умовами, що її супроводжують. При доборі мовних засобів мовець враховує їх відповідність конкретній комунікативній ситуації.

Антоненко С. В. Структура писем А. С. Пушкина: Лингвостилистика текста.— К., 2000.

Богдан С. Лист як особливий вид комунікативної діяльності // Проблемні питання синтаксису: Зб. статей.— Ч., 1997.— С. 157–163.

Николаева Т. М. Лингвистика текста. Современное состояние и перспективы // Новое в зарубежной лингвистике: Лингвистика текста: В. 8.— М., 1978.

Радзієвська Т. В. Текст як засіб комунікації.— К., 1998.

Стиль і час: Хрестоматія.— К., 1983.

В.Д.1 — використані джерела — порядковий номер. Тексти листів подаються за виданнями, вказаними у списку використаних джерел.

Вишня Остап. Твори: В 4 т.— К., 1989.— Т. 4: Усмішки, фейлетони, гуморески, 1951–1956; З неопублікованого: 1934–1943: Чиб'ю; Материалы к истории Ухтинской экспедиции, 1934-й год; З листування " Думи мої, думи мої" ( Щоденникові записи) .

Коцюбинський М. М. Твори в 7 т.— К., 1975.— Т. 7: Листи.

Свидницький А. П. Роман. Оповідання. Нариси.— К., 1985.

Слово і час.— 1991.— №2.

Слово і час.— 1991.— №12.

Слово і час.— 1994.— №2.

Українка Леся. Твори: В 4-х т.— К., 1982.— Т. 4: Оповідання. Статті. Листи.

Шевченко Т. Г. Три літа: Вибране: Поезії. Драми. Повісті. Листування.— К., 1994.