Стаття - СИНТАКСИЧНІ КОНСТРУКЦІЇ З ЗІСТАВНО-ПРОТИСТАВНИМИ ЗНАЧЕННЯМИ В НАУКОВОМУ МОВЛЕННІ

Зіставно-протиставні синтаксичні конструкції не мають в українській мові єдиного визначення через свою складну семантичну природу й незакріпленість за ними конкретних лексико-граматичних засобів зв'язку. Так, С.І.Дорошенко виділяє зіставно-протиставні синтаксичні конструкції як окремий тип безсполучникових речень з двома комунікатами-зіставним і протиставним [ 1, с. 48] . Автори "Сучасної української літературної мови" серед складносурядних речень виділяють групу "з зіставно-протиставними сполучниками а, але, та (але), проте, однак, зате, так та градаційними не тільки … а й, не лише … а й, не тільки … але й, не лише … але й" [ 6, с. 374] . А.П.Загнітко, розглядаючи смислові відношення між частинами складносурядного речення, відокремлює групу складносурядних речень з протиставними сполучниками, які "охоплюють зіставні і протиставні відношення", і розглядає їх семантичні типи [ 2, с. 61] .

Ми, спираючись на дослідницький метод І.Є.Намакштанської розглядати формування і функціонування тих чи інших типів семантичних значень на рівні синтагми, речення і надфразної єдності [ 5] , дійшли висновку про те, що зіставно-протиставні відношення у науковому мовленні функціонують на рівні

а) надфразної єдності:

Р.Арон вважає, що зовнішня політика має деяку аналогію зі спортивною поведінкою, а також включає співробітництво і суперництво. Водночас, зазначає він, порівняно зі спортом вона більш невизначена, як гра в кетч [ 4, с. 169] .

б) речення

— складнопідрядного зі сполучниками, більш типовими для умовних синтаксичних конструкцій:

Якщо природня свобода обмежена силою окремого індивіда, то громадська свобода, яка виникає на ? рунті суспільного договору, обмежена загальною волею суверена [ 4, с. 88] .

— безсполучникового складносурядного:

Переважало приватне рабовласництво, державне було незначним [ 3, с. 31] .

— речення з дієприслівниковим зворотом тощо.

в) синтагми:

Громадська культура визначається не тільки правовими, а й етичними (моральними) чинниками політичної діяльності [ 4, с. 155] .

Дорошенко С. І. Складні бесполучникові конструкції в сучасній українській мові.— Х.: Вид-во Харків. ун-ту., 1980.— 172 с.

Загнітко А. П. Український синтаксис (науково-теоретичний і навчально-практичний комплекс). Ч. 2: Навч. посібник.— К.: ІЗМН, 1996.— 240 с.

Лановик Б. Д., Матисякевич З. М., Матейко Р. М. Економічна історія України і світу: Підручник / За ред. Б. Д. Лановика.— К.: Вікар, 1999.— 737 с.

Марчук П. П. Політологія: Матеріали для семінарських занять.— Тернопіль, 1998.— 263 с.

Намакштанська І. Є. Семантическая структура односубъектного уступительного предложения в современном русском языке.— Автор. дис. на соиск. уч. степ. к.ф.н.— М.: 1980.— 21 с.

Сучасна українська літературна мова: Підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; За ред. М. Я. Плющ.— 2-ге вид., перероб. і допов.— К.: Вища шк., 2000.— 430 с.