Стаття - ІМЕНА-КОМПОЗИТИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Власні імена людей, або антрононіми стали об'єктом наукових досліджень десь у другій половині минулого сторіччя. Але як окрема наукова галузь антропонімія почала формуватися недавно, в останні десятиріччя. Першими до дослідження українських особових назв виявили інтерес етнографи та історики, а мовознавці звернулися до цієї теми лише в післяреволюційний час. Хоча питання антропонімії досліджувалися і розроблялися протягом багатьох років і цій темі присвячена велика кількість літератури, все-таки вона залишилася в українському мовознавстві недостатньо розробленою. Цій темі була присвячена велика кількість праць Є.Н.Полякової, М.В.Горбаневського, С.Бушмакіна, М.Демчук, М.Худаша, А.В.Суслової, А.В.Суперанської, А.Г.Скрипник, Н.П.Дзятківської та багатьох інших.

Метою нашої роботи є лінгвістичний аналіз особових імен — композит, які побутували у східних слов'ян в основному до прийняття християнста. В наш час імена-композити порівняно мало вживаються серед населення України. Але ж український народ відноситься до слов'янських народів, а імена-композити — суто слов'янські імена. І тому виникає питання: чому серед слов'ян не популярні рідні імена? Мабуть тому, що під впливом часу і християнської релігії більша їх частина поступово зникла. Але зараз йде процес відродження української культури. Ми бажаємо зробити хоч невеликий внесок у відродження України. Імена-композити — це такі особові імена людей, що складаються з двох частин, котрі співвідносяться загальними назвами: МИРОСЛАВ /мир+славити/, ВОЛОДИМИР /володіти+мир/, ЛЮБОМУДР /любий+мудрий/ та ін. За морфологічними вираженнями імена — композити є такими:

Вербальні (дієслівні) компоненти, які зустрічаються в препозиції: БЕРИ /брати/ — БЕРИСЛАВ; БРАНИ /брань, боротьба, захист/ — БРАНИМИР; ВЛАДИ /владіти, володіти/ — ВЛАДИСЛАВ; ХОТИ /хотіти/ — ХОТИНЄГ.

Вербальні компоненти, які зустрічаються в постпозиції: гудь /гудити, "ганьбити"/ — ЛИХОГУД; данъ /"давати"/ — ДОБРОДАЛ.

Вербальні компоненти, які зустрічаються в пре- і постпозиції: уди, будъ, "будити", тако /"бути"/ — ВУДИМИР; Боро, боръ /"боротися"/ — ЛИХОБОР.

Субстантивні /іменні/ компоненти, які зустрічаються в препозиції: Благо /"добро"/ — БЛАГОРАД, БЛАГОДАР, БЛАГОСЛАВ; Жито /"жити", можливо "жито"/ — ЖИТОМИР; Тато /"батько"/ — ТАТОМИР.

Субстантивні компоненти, які зустрічаються в постпозиції: Гай /псл. "доїв, лікарство, достаток"/ — ДОМАГАЙ; Синъ /"син"/ — ДОБРОСИН.

Субстантивні компоненти, які зустрічаються в про- і постпозиції: Брато, — братъ /"брати"/ — БРАТОБОР; Вой, — вол /"воїн, воювати"/ — ВОЇСЛАВ.

Ад'єктивні /прикметникові/ компоненти в препозиції: Буй /боуи, хоробрий, відважний/ — ВУЄВИД; Чорно /"чорний"/ — ЧЕРНОСЛАВ.

Ад'єктивні компоненти з постпозиції: Галъ /"чорний"/ — ДОБРОГАЛ; Дужъ /"дужий, сильний"/ — ДОМАДУЖ; Живъ /"живий"/ — МИЛОЖИВ.

Ад'єктивні компоненти в пре — і постпозиції: Любо, — любъ /"милий, любимий, приємний"/ — ЛЮБОМУДР.

Сучасні люди дуже мало знають про імена-композити і тому майже не вживають їх. Отже, потрібна певна популяризаторська робота. Потрібно більше науково-популярних видань, які б глибше знайомили читача з напівзабутими давніми слов'янськими іменами, які прозорі за своїм змістом, позитивні за своєю семантикою.