Розвиток нової галузі суспільного знання — ювенології, як науки про становлення нових поколінь, вимагає створення спеціального дослідження, в якому б знайшло своє відображення ефективне здійснення процесу комунікації. Оскільки комплексне вивчення молодіжного руху в його організованому та неформальному вияві, проси його інституювання посідають центральне місце у становленні громадянського суспільства в Україні. Тому предметом дослідження є вияв комунікативної категорії цілісності в молодіжній політиці, що зазвичай залишається поза увагою науковців. Ця категорія характеризується інтегрованістю всіх одиниць, рівнів, топіків і потребує використання правильних виразів, точних термінів і взаємозв'язку обсягу і змісту тексту.

У нашому дослідженні необхідно врахувати принцип експансіонізму. «Він передбачає використання теоретичного потенціалу експериментальних досліджень інших наук. Інтралінгвістичні чинники забезпечують організацію та використання мови, зокрема, логічні категорії та побудови» [1, с. 39].

На сучасному етапі виник новий розділ логічного знання, що суттєвим чином пов'язується з лінгвістикою — закон оберненого відношення між обсягом та змістом, які є структурною та смисловою категоріями тексту.

У цьому сенсі категорія цілісності перетинається з категорією інформативності, зокрема з її виявами: мовною економією та мовною надмірністю, що спрощують процес декодування інформації.

Потенційним комунікативним бар'єром може бути мовне узагальнення, що спричиняє нерозуміння істинного значення слів і тверджень. Так, ефективне кодування передбачає рух від загального до конкретного. Наприклад: реформа — грошова реформа — грошова реформа України — грошова реформа України 1996 року. Кінцевим результатом є отримання нового поняття з більш розширеним обсягом і відповідно з більш вузьким змістом.

Таким чином, залежність між внутрішніми та зовнішніми елементами тексту, що мають працювати на ціле, розкривається через дії узагальнення й обмеження, конкретизації (від лат. concretus — згущений, відчутний). Конкретизація має на меті робити наочнішою, доступнішою інформацію, уточнювати її зміст. Тенденція до обмеження спостерігається при комунікації за цільовою спрямованістю (інструктуючі, мотивуючі та інформуючі), за яких відбувається передача інформації для управлінських рішень організації і контроль за їх виконанням. Отже, взаємозв'язок та взаєморозміщення складових частин тексту: змісту та обсягу сприяють сконденсованості категорії цілісності і вимагає визначення основних критеріїв в оцінці кожного компонента тексту. Перманентними ознаками змісту виступають: глибинність, насиченість, влучність і ступінь відповідності інформації поставленим цілям. Зовнішня будова тексту вимагає ємності мовних конструктів, що забезпечує ефективність сприймання тексту.

Так фраза: «Реалізується прогресивна комплексна державна програма розвитку «Україна 2010» має необхідне смислове навантаження і втілена в самодостатній формі. Саме ці фактори реалізують оптимальність і ефективність комунікації, а їх узгоджуваність призводить до максимальної комплементарності (взаємодоповнювання) категорії цілісності. Якісно новий рівень лінгвістичного аналізу зовнішніх і внутрішніх компонентів тексту забезпечує принцип експансіонізму.

На сучасному етапі актуалізація проблеми комунікації в сфері молодіжної політики зумовлює подальше дослідження категорії цілісності, зокрема її виявів.

Селіванова О. О. Принципи сучасних лінгвістичних досліджень // Лінгвогеографія Черкащини. Збірник матеріалів міжвузівської науково-практичної конференції.— К.: Знання, 2000.