З початком польського національно-визвольного повстання 1830—1831 років службове с.тапоиіпце Шгвчепкового пана змінилося. Він покинув Вільно і па початку 1831 року переїхав до Петербурга. За ним, разом з іншими, прибув і Тарас. У Петербурзі Тарасова нездоланна пристраоть до малювання виявилася ще з більшою силою. Енгельгардт вирішив, що йому вигідно мати власного кріпосного маляра. Він поступився, нарешті, невідступному проханню Шевченка і законтрактував його, уже вісімнадцятирічного юнака, на чотири роки «різних малярських справ майстрові» Василю Ширяеву.

Артіль Ширяєва виконувала живописно-декоративні роботи. Його учні жили на горищі, поводився з ними майстер суворо. Становище Тараса лишалося тяжким, хоч у цілому праця й навчання в артілі Ширяєва були корисними і збагатили молодого художника необхідними професійними навичками.

Світлими «білими» ночами Шевченко ходив у Літній сад змальовувати статуї. За цим заняттям якось застав його земляк, молодий художник Іван Сошенко. Вражений талантом юнака і його становищем кріпосного художника, Сошенко намагався всіляко допомагати Шевченкові. Він познайомив його з байкарем Є. Гребінкою, деякими учнями й викладачами Академії мистецтв, зокрема. славетним художником К. Брюлловим. Нові знайомі вирішили визволити його з кріпацтва. Брюллов намалював портрет відомого поета В. Жуковського, який було розіграно в лотерею. На виручені гроші 22 квітня (за старим стилем) 1838 року Шевченко був викуплений на волю і незабаром став учнем Академії мистецтв. Його вчителем став Брюллов, під керівництвом якого Шевченко досяг значних успіхів. Протягом 1839—1841 років він одержав три срібних медалі за художні роботи.

Шевченко жадібно знайомиться з мистецтвом, зачитується творами художньої літератури, відвідує літературшо-мистецькі вечори. Під впливом революційної думки формуються передові суспільно-політичні погляди Шевченка.