I. Автор "Слова о полку Iгоревiм" уважний спостерiгач природи.
II. Руська природа в "Словi..." як дiйова особа.
1. Глибоке знання автором "Слова..." степовоi природи (опис берегiв Дiнця як "срiбних"; Iгор хвалить Дiнець, що той "сторожив" його, коли вiн ховався в заростях рiки, й чутливi гоголi й чайки попереджали про наближення людей).
2. Надiлення природи людськими якостями (природа спiвчуває руським, попереджає iх про небезпеку, коли Iгор рушив у похiд свiтло сонця померкло; допомагає Iгоревi в його втечi з полону звернення
Ярославни до природи по допомогу; природа озивається на поразку руських: трава никне, дерева вiд горя схиляються до землi).
3. Стирання межi мiж природою i людиною (порiвняння людей з птахами, звiрами: iз турами, соколами, вороном, зозулею; Iгор вступає в розмову з Дiнцем i отримує вiд
нього помiч; Ярославна шукає помочi у вiтру, сонця, Днiпра).
4. Введення в дiю "Слова..." величезних географiчних просторiв (половецький степ,
5. Злиття природи з дiями людей, дiйова активнiсть природи (перед битвою з половцями кривавi зорi свiтло повiдають; чорнi хмари з моря йдуть; земля гуде, рiки мутно течуть, прах понад полями несеться; пiсля поразки руських широкий сум iде по Русi).
III. Жива картина давнього половецького степу у змiстi "Слова..." яскраве свiдчення того, що "Слово..." написане очевидцем.
