ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ ПЕРІОД В БІОГРАФІЇ ТАРАСА ШЕВЧЕНКО
ПАТРІОТИЧНІ МОТИВИ ТВОРІВ Т. ШЕВЧЕНКА
ГЕРОЇЧНЕ МИНУЛЕ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В РАННІЙ ТВОРЧОСТІ Т.Г.ШЕВЧЕНКА
ТЕКСТИ
Шкільні твори
Образ народного слівця у поемі Т. Шевченка «Тарасова ніч»
Строфа (грецьк. strophe — поворот, зміна, коло) — фонічно викінченавіршова сполука, яка повторюється у поетичному творі, об'єднаназдебільшого спільним римуванням, представлена інтонаційною таритміко-синтаксичною цілісністю, відмежована від аналогічних сполукпомітною паузою та іншими чинниками (закінчення римованого ряду,відносна змістова завершеність). Простіше кажучи, строфа — це групавіршованих рядків, об'єднаних одною думкою, інтонацією, порядкомримування і відокремлена від суміжних віршових сполук великою паузою.