Протягом багатьох століть виснажливої напруженої боротьби за своє національне і соціальне визволення український народ творив свою сувору ліричну поезію — думи, у яких яскраво оживає його героїчна, але водночас і трагічна історія народу, його гордий, нескорений дух, безмежна відданість Батьківщині.
У багатьох українських народних думах оспівано мужніх оборонців Вітчизни, які, не шкодуючи свого життя, відстоювали честь і незалежність України. Не можна не погодитись із словами відомої української поетеси Ліни Костенко, яка образно висловилась про мужність народних месників, оспіваних у народних думах та піснях:
Тепер він з нами в радості і в сумі. Збагнуло серце вражене моє: Пішов у смерть — і повернувся в думі. І вже тепер ніхто його не вб'є.
Повернулися й живуть у віках мужні герої дум — козак Голота, славний гетьман України Богдан Хмельницький, палкий патріот вітчизни Сава Чалий, дівка-бранка Маруся Богуславка та інші.
Ось полем килиїмським та битим шляхом ординським об'їжджає кордон України козак Голота — сміливий і відважний, який «не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота». Але разом із тим він — миролюбна людина, бо «ні города, ні села не займає». Має козак коня вороного, ясненьку зброю 1 велику в серці любов до Вітчизни. І коли татарин, «на розум небагатий», хоче поживитися, захопивши козака, Голота діє рішуче й сміливо: вбиває жадібного татарина. Сміливого охоронця рідної землі уславив народ у «Думі про козака Голоту».
Чудова й привільна наша країна. І тому-то на наш край, на наші любі «тихі води, ясні зорі» неодноразово зазіхали вороги — турки, татари, поляки, які хотіли підкорити собі нашу Батьківщину, володіти її безмежними просторами. Вони руйнували, палили села й міста, забирали в полон гарних українських дівчат, що на весь світ славилися своєю красою; забирали й міцних хлопців, а потім продавали їх на невільницьких ринках.
Перлиною українського народного епосу є «Дума про Марусю Богуславку», яка переносить нас у ті далекі часи.
Маруся Богуславка — не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки, яка, потрапивши в турецьку неволю, «потурчилась, побусурманилась», стала дружиною турецького султана, але не забуває рідної землі й намагається по можливості зробити хоч щось корисне для неї. Не маючи змоги повернутися в Україну, вона допомагає зробити це невільникам-козакам. Образ Марусі Богуславки приваблює нас глибоким патріотизмом, незламним духом і гуманізмом.
Відомий герой багатьох українських народних дум — Самійло Кішка. Це сміливий і відважний патріот України. Він пробув у турецькій неволі 25 років. Кішка організував на турецькій галері повстання і повернувся в Україну, де був обраний гетьманом. Одна із цих дум — «Дума про Самійла Кішку», у якій змальовуються страждання невільників у турецькій землі, показано їхню незламність і вірність своїй Батьківщині. Дума прославляє воїнів-козаків — вірних захисників рідного краю. Самійло Кішка показаний як мужній патріот, якому протиставлено Ляха Бутурлака — боягуза й зрадника.
Багатостраждальний український народ зазнав багато знущань, наруги від татаро-турецьких загарбників, але не менше й від польсько-панської агресії. Частина України вже входила до польського королівства, але поляки не залишали надії заволодіти усією Україною, підкорити собі її волелюбний народ. Знемагала скривавлена українська земля, проте мужні її захисники — українські козаки вели героїчну боротьбу проти іноземних загарбників. Звитяжну боротьбу українського козацтва прославив народ у своєму героїчному епосі.
Багато дум оспівують велику визвольну війну українського народу в середині XVII століття проти польських панів. У них звеличуються славні керівники і герої цієї війни — Богдан Хмельницький, Іван Богун.
У думі «Іван Богун» оспівуються народні герої України, активні учасники національно-визвольної війни українського народу проти польської шляхти — Богдан Хмельницький та Іван Богун. Головний герой цієї думи — Іван Богун. Це справжній народний герой. Йому притаманні такі риси характеру, як хоробрість, гострота розуму, винахідливість. Має він і неабиякий військовий талант. Отже, це справжній лицар, патріот батьківщини.
У думі «Гей, не дивуйтеся, добрі люди» народ звеличив сміливість і безстрашність перед ворогом Богдана Хмельницького та його друга й соратника Максима Кривоноса, який «рубає мечем голову з плечей, а решту ляхів топить водою».
Мудрість і сміливість талановитого державного діяча України Богдана Хмельницького оспівано у думі «Хмельницький і Барабаш». Дума уславлює Хмельницького, який об'єднав народ у боротьбі проти ворога, прагнув створити незалежну державу, і засуджує зрадника Барабаша, який зрадив народу й батьківщині заради особистої вигоди. У творі виражається одвічне бажання українського народу зберегти омріяну й виборену під керівництвом Богдана Хмельницького волю.
Ей, гетьмане Хмельницький,
Батю наш, Зинов Богдане чигиринський!
Дай Боже, щоб ми за твоєю головою пили та гуляли,
Віри своєї християнської у наругу вічні часи не подали!
Українська народна дума — то пісня про героїчну боротьбу нашого народу за волю й незалежність. Знати нашу історію, дбати про її збереження, вчитися на прикладах мужніх народних героїв любові до Батьківщини і волі — наше основне завдання. Цього вчать нас народні думи.
