Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна мудрість, проста на перший погляд, але справедлива та розумна народна мораль.

Нам відомі народні пісні, обрядові дії, казки для дітей та безмежно мудрі, чарівні та цікаві народні легенди і перекази. Часто народні легенди використовуються в літературних творах, повністю або частково. Народний епос передає ставлення нашого народу до світу та самих себе, погляди щодо найважливіших питань людського буття та історії народу.

Красива та хвилююча народна легенда про дівчину-Україну! У легенді оповідається про те, як Господь зібрав до себе всі народи та обдарував кожного певними рисами чи талантами. Аж потім він побачив дівчину, яку й не помітив одразу. Дівчина була дуже красива та скромна, і Господь подарував їй пісню. За народною легендою, саме таким чином український народ отримав справжню перлину своєї культури — українську пісню. І справді, люди інших національностей, які знайомі з пісенною творчістю нашого народу, кажуть, що вміння співати в українців «від Бога». Тож, може, легенда не помиляється?..

О. Кониський — відомий український культурний діяч другої половини XIX сторіччя. У своєму вірші «Молитва» він використав мотиви легенди про дівчину-Україну. Пізніше поезію було покладено на музику, і вона стала прекрасною задумливою ліричною піснею, яка зачіпає серця слухачів і дотепер.

Українці вміють не тільки красиво співати, не тільки володіють сильними та красивими голосами — таких майстрів багато! Наша пісня приваблює тим, що у неї вкладено саму душу, тому вона хвилює та розчулює слухачів, торкаючи найтонші струни їхніх душ.