БОГДАН БОЙЧУК
ЯРОСЛАВНА

розвісила на баштах тугу

розпустила плач

над мурами Путивля

який звисає на жердках років

І звогчує свідомість

Ярославна

розстелила тіло

неціловане непещене

повне ніжности

щоб ти по ста віках

черпав її

для віршів