загрузка...
ЗНО 2015 Шкільні твори Нелітературні твори Каталог авторів Скорочені твори Конспекти уроків Підручники
5-11 клас
Біографії
Нові скорочені твори
Cкорочені твори
Статті
Твори 12 класів
Шкільні твори
Новітні твори
Нелітературні твори
Підручники on-line
План уроку
Теорія літератури
Народна творчість
Казки та легенди
Давня література
Український етнос
Аудіокнига
Велика Перерва
Контакти
Зарубіжна література
Інші предмети
Сочинения на русском



SELECTORNEWS - покупка, обмен и продажа трафика
загрузка...


Яндекс.Метрика Яндекс цитирования


Українська словесність 5 клас конспекти уроків

Літературна казка. Узагальнення. Складання казки (твір-оповідь у художньому стилі)

 

Мета: узагальнити та систематизувати знання дітей про літературну казку, їх жанрові особливості, виявити закономірності побудови казок і на цій основі вчити складати свої власні, удосконалювати навички слухання та виразного читання; розвивати комунікативні уміння, креативне мислення, творчу фантазію, уяву; виховувати почуття прекрасного, інтерес до казок, прагнення робити добро.

Комунікативний компонент —розвиток умінь аудіювання, виразного читання, удосконалення умінь створення власних висловлювань відповідно до умов спілкування.

Соціокультурний — усвідомлення закономірностей побудови казки, жанрових особливостей літературної казки, духовності українського народу, відображення в казках моральних цінностей українців.

Діяльнісний (стратегічний)—розвиток загальнонавчальних умінь порівнювати, аналізувати тексти, виділяти головне та другорядне, спільне та відмінне у явищах та поняттях, які належать до різних навчальних предметів, уміння працювати з додатковою літературою, переносити раніше отримані знання і вміння в нову ситуацію (креативність).

Лінгвістичний — формування умінь добирати мовні засоби, адекватні ситуації спілкування, вживати у своєму мовленні слова в переносному значенні, синоніми, антоніми тощо.

Літературознавчий—узагальнення і систематизація знань про літературну казку, її жанрові, структурні, змістові та мовні особливості.

Обладнання — підручники з української мови та літератури для 5 класу, технологічні картки, тематичні літературознавчі словнички, ілюстрації до літературних казок.

Інтеграція видів мовленнєвої діяльності: читання, аудіювання, говоріння, художня й ігрова діяльність.

Тип уроку — інтегрований, бінарний (української мови (розвиток зв'язного мовлення), роботи з художнім текстом).

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, визначення завдань уроку.

Сьогодні на уроці ми маємо підсумувати свої знання про літературну казку, її характерні риси, закони, за якими вона будується, щоб самим виступити у ролі письменників, скласти казку на вільно обрану тему. Тому завдання уроку буду формулювати не я, це зробите ви самі. Так які завдання ми ставимо перед уроком? (Відповіді учнів).

Отже, на сьогоднішньому уроці ми маємо:

— узагальнити знання про літературну казку;

— виявити закономірності і особливості побудови казок, їх визна­чальні змістові і структурні риси;

— відкрити "секрети" казок;

— побудувати технологічну картку майбутньої казки;

— створити казку;

— відредагувати її;

— намалювати ілюстрації тощо.

Сформульовані завдання визначають наш план і структуру уроку: учні самі складають план уроку, який записується на дошці.

За результатами цієї цікавої роботи ми створимо збірку казок і назвемо її "Казки нашого ... класу", де в нагоді стануть нам ті ілюстрації, що ви раніше малювали до казок (народних та літературних), кросворди, які ви самостійно складали за змістом прочитаних творів.

На наступному уроці ми виберемо редколегію, яка буде редагувати ваші казки, готувати їх до друку. Отже, максимум самостійності, уваги, фантазії. Зичу вам на урок творчої наснаги!

II. Актуалізація опорних знань (узагальнення знань про літературну казку).

(Цей структурний елемент уроку проводиться у вигляді конкурсу- вікторини).

— Наш шлях до самостійного написання казки складається з декількох кроків, які мають привести нас до успіху.

Крок перший має на меті визначення того, як добре ви пам'ятаєте зміст прочитаних казок, чи були уважними читачами, звертали увагу на деталі, на художнє слово.

"Дрова голосно зашкварчали й почали тріщати, мов там, у печі, хтось лущив горіхи. По вікнах, підлозі й стелі бігали рожеві зайчики ".

— З якої казки уривок? ("Потерчата").

— Хто є автором казки? (Королів-Старий).

— Що це за зайчики, які бігали по кімнаті?

"Так минув рік. Надходили роковини того дня, коли він став царювати ".

— Хто став царювати?

— Що означає слово царювати? Над ким він царював?

— Як минув той рік?

"Одного дня в хліві трапилося нещастя. Як приходив увечері господар з великим оберемком сіна для кіз, то його зненацька покликали з хліва..."

— Яка казка?

— Хто автор?

— Яке нещастя трапилося?

— Хто допоміг уникнути трагедії?

— Назвіть персонажів, які беруть участь у цьому епізоді казки.

Там, де гори і долини,

Де гуляє вітровій,—

Там цвіте краса-країна

З дивним ім'ям

— Яким ім'ям?

— З якого твору уривок?

— Хто автор?

— Чим відрізняється від попередніх уривків казок?

— Що таке вітровій? Яким ви собі його уявляєте?

"Люди приходили до палати і не могли надивуватися з такого чуда... "

— Про яке чудо йде мова?

— З якої казки це речення?

— Хто автор?

— Яка головна думка цієї казки?

— Назвіть головних дійових осіб.

— Які фантастичні герої з'являються у цій казці? Яку роль вони відіграють у розкритті сюжету?

"Ой, була ж тоді потіха — ...".

— Яка була потіха?

— З якої казки початок речення?

— Хто автор?

— Чим відрізняється від попередніх уривків казок?

— Що хотів сказати автор своєю казкою? Про що вона? (визначення теми й ідеї твору).

Крок другий — Вгадай героя за його описом.

Цей елемент уроку передбачає перевірку засвоєння понять "портрет", "персонаж", знання текстів прочитаних казок.

1) " Була вона й сама така пухка, як мох. Мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривала все її тільце. Сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-гарячу квіточку — "братки". Та були ще в неї голенькі зісподу рожеві лапки.

... Мала мінливу вовничку, яка враз сама собою робилася того кольору, що й ті речі, біля яких вони бувають ..."

2) " Сьогодні рано Святий Миколай виліпив мене з небесної глини, придивіться, яка вона блакитна. І оживив мене своїм духом.... Нечуваний синій звір, весь у колючках та з таким здоровенним, мов з міді вилитим, хвостом..."

3) Голова його мов бочка,

Очі — ніби кавуни

Мав він вдачу теплу й щиру,

Ще й лукавинку в очах.

І була накидка сіра

…….. на плечах.

Лоскотливі мав він вуса

І м'якенькі, наче пух.

І м'яке волосся русе

Розсипалося до вух.

4) "Він був змалку балакучим, веселим, допитливим, його завжди можна було бачити серед людей, бо він не любив самотності.

... Усі побачили, як він змінився за останню ніч. Замість сивини — золоті кучері, замість похиленої старечої постаті — прекрасний юнак..."

5) "Увесь був вимазаний чорним глеєм, по всьому обличчю було розмазано багно, виглядав він, неначе мокра курка, а на самому носі налипла добра купа бруду, що висіла, мов кишка в індика..."

(Чий це портрет? Що спричинило такий вигляд героя? Чи це портрет головного героя?

6) "Були малесенькі, зовсім голі, з великими блискучими очима й сторчоватими синенькими чубиками на голівках. Бігли вони жваво, тільки ж їхні маленькі криві ніжки не могли широко ступати, а через те вони посувалися вперед дуже повільно..."

— Герої яких казок постали перед вашою уявою завдяки опису?

— Що таке персонаж твору?

— Назвіть тих персонажів літературних казок, портретів яких я не зачитувала.

— Що таке портрет?

— Яку роль відіграють портрети в літературних казках? Для чого автор наводить опис зовнішності героїв?

— Якими засобами автор описує зовнішній вигляд героїв?

— Знайдіть у наведених портретах епітети, метафори, порівняння, синоніми, антоніми. Яку роль вони відіграють в тексті?

— Як можна за допомогою позамовних засобів передати характер героя, його найважливіші риси? Давайте спробуємо уявити потерчат, Хуху.

Крок третій — "Відкрий секрети літературної казки" має на меті узагальнення знань про змістові та структурні особливості літературних казок різних видів, специфіку кожного різновиду. Проводиться у вигляді змагання між рядами — який ряд швидше дасть відповідь на більшу кількість запитань.

Ваші відповіді на запитання і виконання завдань довели, що тексти казок ви знаєте, залишився останній крок — найскладніший. Нам потрібно визначити особливості літературних казок, розкрити секрети їх створення.

— Що таке казка?

— Що таке літературна казка? Чим вона відрізняється від народної?

— Від якої особи, як правило, описуються події в літературній казці? (Від автора, від персонажів.)

— Що таке мова автора? А що таке мова персонажа? (Мова дійових осіб).

— Яку роль відіграє портрет у літературній казці?

— Що складає основний зміст більшості казок?

— Боротьба яких двох протилежних сил відбувається у казці?

— Яка сила при цьому перемагає?

— На які дві групи можна поділити дійових осіб в казках? За якими ознаками?

— Які художні засоби використовували автори казок?

— Які незвичайні події в них відбуваються?

— Які різновиди казок ви знаєте?

— Назвіть казки про тварин. У чому полягає їх особливість? Чи знаєте ви літературні казки про тварин?

— Назвіть героїко-фантастичні казки. Хто виступає їх героями? Які події відбуваються? Що лежить в основі таких казок?

— Що складає специфіку побутових казок? Назвіть приклади таких казок та їх персонажів.

— Які літературні казки (українські, зарубіжні) ви знаєте? Назвіть їх авторів.

— Які з них сподобалися? Чому? Чим?

— Чи можна назвати літературною казкою переробку письменником народної? Чому? Які з таких казок вам відомі?

Отже, ми зробили останній третій крок, який відділяв нас від світу справжньої, нової, поки що не існуючої казки.

— А що потрібно, щоб вона з'явилася? Правильно — уява, фантазія, мрія, бажання.

Стрибок уяви: уявіть, що ми стоїмо перед стрічкою, на якій написано: "Казка — це чудова мрія", а вдалині знаходиться будинок, у вікнах якого світяться слова:

Заглядає в шибку казка

Сивими очима,

Материнська добра ласка

В неї за плечима.

(В.Симоненко).

Завдання:

А) Дати відповідь на питання:

— Якою уявляється вам казка, яка заглядає в шибку? Може, і в вікна нашого класу вона теж заглядає, але кожен бачить її по-різному.

— Хіба можуть у казки бути сиві очі?

— Як ви розумієте цю метафору?

— На що вказує епітет "сиві"?

Яка найбільш характерна ознака казки передається словами "добра ласка"?

— Що привносить у вірш епітет "материнська"?

— Які казки вам читала чи розповідала матуся у дитинстві?

Б) Усне висловлювання учнів про те, якою вони бачать (уявляють) свою майбутню казку.

Ш. Підготовка до складання казки.

1. Робота над побудовою технологічної картки майбутньої казки

Ми з вами пригадали особливості літературних казок. Ви вже не раз писали на уроках мови казки. Але цього разу завдання в нас особливе, оскільки казки будуть опубліковані в альманасі. Тому ми повинні дотримуватися усіх вимог до цього літературного жанру. Для успішної творчої роботи складемо технологічну карту.

 

Технологічна картка до складання казки

ЗАГОЛОВОК

Казка про ...

 

Тема (про кого, що? йдеться мова)

Боротьба добра і зла (конкретизувати)

 

Основна думка (що я

хочу сказати своєю казкою)

Добро завжди перемагає зло (треба робити висновки з про­читаного)

 

Дійові особи (герої, персонажі) 2-3, які уособлюють гарні чи погані риси характеру

Люди, рослини, твари­ни, міфічні істоти, яви­ща природи, предмети, планети тощо

 

Структура:

— зачин;

— розвиток подій;

— кінцівка

В одному царстві... Жили-були... Перший раз... Другий раз... Третього разу... Жили вони довго й щасливо....

 

Вид казки:

— про тварин;

— фантастична;

— соціально-побутова

Тварини, що уособлюють людські риси; яскравий нереальний сю­жет з вигаданими героями, протиставлення добрих і поганих вчинків, наявність багатих і бідних героїв

 

Мовні засоби:

наявність слів з пере­носним значенням, епі­тетів, антонімів, синоні­мів, повторів, фразео­логізмів.

Сонце запитує дівчину, Вовк каже...

Говорили-говорили та й.. Добрі люди, розумний брат, убогий-багатий Золота видимо-невидимо Як кіт наплакав...

 

 

2. Обгрунтування вибору виду казки, теми, дійових осіб.

Висловлювання учнів щодо свого вибору. Наприклад:

"Я вибрала фантастичну казку, тому що з дитинства люблю все незвичне, чарівне. Люблю мріяти, вигадувати різних істот, тому в моїй казці будуть жити русалочки, летючі риби, морські пірати. Русалонька буде молодою, мрійливою, довірливою. В моїй казці на долю головної героїні випаде серйозне випробування — їй завдадуть болю друзі, які її зрадять, але вона витримає і врешті-решт порозуміється, пробачить летючим рибкам, які її кинуть, щоб полетіти за багатим кораблем..."

3. Прослуховування зразка казки, її аналіз.

Жив на Сонечку світлий Дивопромінець. Він був дуже допитливим і жвавим, завжди про все хотів дізнатися. І ось одного разу йому пощастило вийти на поверхню Сонечка. Те, що він побачив, вразило і зачарувало його до глибини душі. У чорному Космосі плавали зорі, комети, планети, і всі мали свій колір, співали свою пісню. А от планета Земля сумно зітхала, бо її вкрили важкі і мокрі сірі хмари.

Дивопромінець одразу зрозумів, що треба зробити, аби Земля стала голубою, світлою, веселою. Він швидко полетів на Землю і вступив у

нерівний двобій з чорними хмарами. І хоч був зовсім тоненький і малий, та сміливо кинувся у бій і переміг. Він розбив полчища хмар і пропустив тепло і світло, яке випромінювало Сонце. Земля зраділа, але хмари не здавалися, вони жбурляли в Дивопромінця градом і дощем, і раптом він несподівано переломився...

Але не може загинути відважне серце! Дивопромінець засяяв сімома чарівними кольорами і перекинувся веселим місточком через усе небо. З того часу його назвали веселкою, бо від неї стає всім весело, бо знають люди, що в природі незабаром відбудуться зміни на краще.

Добір заголовка. Визначення героїв твору, основного сюжету, конфлікту між силами Добра і Зла.

Розв'язання проблемної ситуації: чи можна вважати Марійчин твір казкою? Якщо так, то чому? Якщо ні, то що треба зробити, щоб Марійка отримала гарну оцінку за домашнє завдання з української мови.

4. Ситуативне завдання до створення казки.

Клас за вибором поділяється на групи:

1) Літератори-фантасти складають казку самостійно, дотримуючись основних вимог до змісту і мовного оформлення, але не стримуючи фантазію і уяву.

2) Літератори-фольклористи складають казку за ситуацією: уявіть, що до вас звернулися з фольклорного журналу із замовленням про переробку (осучаснення) відомої народної української казки для дітей молодшого віку, оскільки в цьому поважному часописі відкривається сторіночка для сімейного відпочинку. Адресант — письменник, що добре знається на фольклорі, любить дитячі казки; адресат — наймолодші читачі журналу; мета висловлювання — показати красу і велич української народної казки, її мудрість та актуальність для будь-якого покоління; стиль — художній; тип мовлення — розповідь (можна брати казки для наймолодших — "Ріпка", "Колобок", "Рукавичка" тощо).

3) Літератори-мовознавці складають казку, в якій героями виступають основні поняття розділу "Синтаксис і пунктуація" або "Текст" чи будь-якого іншого.

Адресант — чарівник, який дотиком палички може оживити будь-які предмети чи поняття (помилки, оцінки, однорідні члени речення, абзац), надати їм різні риси характеру. Єдине, чого не може чарівник, — це порушувати правила та закони мови, хоча може припустити наявність помилок, непередбачуваних ситуацій, які обов'язкого виправлять помилки.

IV. Самостійне складання казки обраного жанру.

1) Робота з чернеткою.

2) Перевірка і редагування тексту.

V. Підсумок уроку.

VI. Домашнє завдання. Завершити редагування казки. Переписати на окремі аркуші паперу, намалювати ілюстрації.


 

Термінологічний словничок

Зачин — вступ, початок у епічних фольклорних творах. Він має традиційну форму, вказує на місце або час події, знайомить з головними героями, готує слухачів до сприйняття дальшої розповіді.

Змістові особливості тексту: наявність теми, основної думки, можливість дібрати відповідний заголовок, зв'язок між складовими частинами.

Ідея художнього твору — основна думка про зображені у творі життєві явища, висвітленню якої підпорядкований весь текст.

Казка — один з найпоширеніших жанрів усної народнооповідальної творчості. Це епічне оповідання чарівно-фантастичного, алегоричного і соціально-побутового характеру із своєрідною системою художніх засобів, підпорядкованих героїзації позитивних образів, сатиричному викриттю негативних. Найвизначальнішою рисою казки є вигадка, творча мрія, фантазія, якою забарвлено кожну оповідку.Казки поділяються на такі основні групи: казки про тварин, героїчно- фантастичні, побутові (соціально-побутові), пригодницькі.

Казки про тварин — найдавніший вид казки, в якій вчинки звірів уподібнюються людським. Найчастіше в них діють хитра лисичка-сестричка, вовчик-братик, ведмідь, заєць, собака, кіт та інші свійські і дикі тварини.

Героїко-фантастичні казки — мали в давні часи магічне значення, яке з часом втратилось. Основною особливістю цього виду казок є втілення своїх мрій, торжество добра над злом.Герої цих казок — сміливі, кмітливі богатирі, що перемагають фантастичних сил зла — відьом, зміїв-людожерів, допомагають знедоленим, захищають їхні інтереси, використовуючи чарівні предмети і сили.

Побутові казки — відображають класове розшарування суспільства. Бідняки, наймити, бурлаки борються проти гнобителів. Часто в цих казках виступають персоніфіковані образи Долі, Горя, Щастя, Правди і Кривди. Казки звеличують працьовитість, щирість, розсудливість, а висміюють ледарство, егоїзм, зазнайство, скупість, брехливість.

Кінцівка — заключна частина художнього твору (казки). Як правило, в кінцівках казок міститься висновок, повчальний зміст всієї розповіді.

Реальне — яке існує в об'єктивній дійсності, дійсне, протилежне до уявного, вигаданого, фантастичного.

Структурні особливості казки: наявність зачину, розвитку подій, кінцівки, послідовність викладу змісту, використання мовних засобів зв'язку між складовими частинами, можливість скласти план тощо.

Тема — це предмет мовлення, те, про що йдеться (говориться) у творі; питання, що потребує відповіді, розкриття у висловленні.

Фантазія — творча уява, здібність людини створювати нові образи, часто дуже відмінні від реальних.

Фантастичне — щось химерне, вигадане, малоймовірне, створене уявою.

Література

1. Грабовська О.М. Уроки української літератури за програмою 2005 року. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2005. — 172 с.

2. Златів Л., Бондарчук Г. Уроки рідної мови в 5-му класі (за новою програмою). — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2003. — 200 с.

3. Лановик М., Лановик 3. Українська народна творчість. — К.: Знання — Прес, 2001. — 591 с.

4. Мовчан Раїса. Українська література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Генеза, 2005.

5. Нечволод Л.І., Паращич В.В. Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань з усіх видів мовленнєвої діяльності. 5-й клас. — Харків: Торсінг, 2005. — 128 с.

6. Ониськів Н., Бутрин Л. Збірник текстів і завдань для аудіювання на уроках української мови. 5-11 класи. — Тернопіль, 2005. — 128 с.

7. Паращич В.В. Українська література. 5-й клас: Плани-конспекти уроків: Харків: Ранок, 2005. — 272 с.

8. Українська література. Програма для загальноосвітніх закладів/За ред. М.Т. Жулинського і Р.В. Мовчан. — К.: Генеза, 2004.



загрузка...

Яndex
 
загрузка...
Google