загрузка...
ЗНО 2015 Шкільні твори Нелітературні твори Каталог авторів Скорочені твори Конспекти уроків Підручники
5-11 клас
Біографії
Нові скорочені твори
Cкорочені твори
Статті
Твори 12 класів
Шкільні твори
Новітні твори
Нелітературні твори
Підручники on-line
План уроку
Теорія літератури
Народна творчість
Казки та легенди
Давня література
Український етнос
Аудіокнига
Велика Перерва
Контакти
Зарубіжна література
Інші предмети
Сочинения на русском



загрузка...


Яндекс.Метрика Яндекс цитирования


Українська словесність 5 клас конспекти уроків

Говоріння як вид мовленнєвої діяльності (УРЗМ).

І. Липа "Близнята" (продовження). Дарунок долі і вміння ним скористатися як основна думка казки. Складання усних монологічних і діалогічних висловлювань на основі літературного тексту

 

Мета: ознайомити школярів з художніми особливостями говоріння як одного з видів мовленнєвої діяльності, його різновидами (усним монологом та діалогом), що дозволить формувати уміння створювати власні вислов­лювання різних типів і стилів мовлення на свідомій основі, розвивати культуру усного мовлення, поглибити знання про прозову мову, допомогти учням усвідомити сенс дарунків долі, виховувати прагнення робити добро, активну життєву позицію.

Комунікативний компонент: усвідомлення особливостей говоріння як виду мовленнєвої діяльності, формування умінь діалогічного та монологічного мовлення, створення власних висловлювань на базі художніх текстів.

Соціокультурний: сприяти усвідомленню школярами індивідуального призначення кожної людини, цінності людського життя, переваги праці на майбутнє над швидкоплинними радощами сучасного.

Діяльнісний: розвиток загальнонавчальних умінь порівнювати, аналізувати (на прикладі життєвих шляхів близнят), застосовувати отримані знання у змінених умовах, формування креативного мовлення і мислення.

Лінгвістичний: збагачення мовлення учнів новою лексикою, формування умінь використовувати мовні засоби, адекватні меті і стилю висловлювання.

Літературознавчий: поглиблення знань про художні особливості літературної казки як жанру, прозову мову, удосконалення умінь літературного аналізу твору.

Обладнання: підручники з української літератури для 5 класу, картки- інформатори, тематичні літературознавчі словнички, ілюстрації до творів Івана Липи.

Інтеграція: змістова (текст казки — власне висловлювання), діяльнісна (види мовленнєвої діяльності: читання, говоріння), предметна (літературний та мовний зміст уроку).

Тип уроку — інтегрований, бінарний (розвитку мовлення, роботи з художнім текстом).

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності на уроці, повідомлення про особливості бінарних уроків, оголошення теми і завдань уроку.

1. Вступне слово вчителя. Розв'язування кросворду.

На минулому уроці літератури ми з вами познайомилися з казкою Івана Липи "Близнята", розпочали її читати в класі, а вдома ви завершили захоплюючу подорож до цього літературного твору. Які види читання дозволили вам опанувати зміст цього твору? (голосне читання в класі та мовчазне детальне вдома). Які їх особливості? Зараз ви будете відповідати на запитання, а відповіді ми впишемо у клітини кросворду і ти самим дізнаємося, хто ж наділив братів-близнюків чарівними можливостями. Але це стане можливим лише за умов правильних відповідей на запитання.(Кросворд у збільшеному вигляді вивішується на дошці або вчитель малює його.)

 

 

 

 

 

1

д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

о

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

л

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. В якому журналі вперше була опублікована казка Івана Липи " Близнята"? ("Дзвінок ")

2. Яка основна риса характеру брата, що любив подорожувати? (Допитливість)

3. Що саме збудував веселий брат, щоб веселити, дивувати людей, робити їх щасливими? (Палату)

4. Що розраджувало навіть сумних і тужливих людей, заставляло забувати про свої негаразди? (Яблучка)

 

2. Побудова власних висловлювань-міркувань на основі матеріалу попереднього уроку літератури, їх обговорення. Мотивація навчальної діяльності.

Отже, саме Доля надала братам можливість впливати на життя людей, робити їх щасливішими, вільними. А що таке Доля? Давайте зазирнемо до словника, з'ясуємо значення цього слова.

Доля 1. Перебіг подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що ніби не залежить від бажання, волі людини. 2. Стан, у якому перебуває або перебуватиме людина, майбутнє чогось або когось.

Як ви думаєте, в якому з цих значень уживає слово Доля Іван Липа? (Доля — вища містична сила, від якої залежить, щасливо чи ні проживе своє життя людина. У віруваннях нашого народу відчувається своєрідний поділ фатуму людського життя на Долю і Недолю. В ук­раїнському фольклорі є багато казок, прислів'їв, пісень про долю). А яка доля була у письменника?

Пригадайте матеріал минулого уроку, коротко висловіть своє міркування щодо подій його життєвого шляху. Як склалася його доля? Що, на вашу думку, найбільше вплинуло на життя письменника?

Усні розповіді дітей (2-3) про Івана Липу. Наприклад (починає учень-ерудит, який отримав додому індивідуальне завдання): У відомого письменника-казкаря Івана Липи була складна доля, як і у більшості українців, яким випало жити на зламі століть,здійснювати вибір в умовах зміни влади, відстоювати свої переконання. Його знають в Україні не тільки як письменника, а й гуманного лікаря, громадського діяча, який багато зробив для утвердження незалежності України, створення УНР. За свої переконання він дорого заплатив: спочатку свободою (перебування у тюрмі в Харкові), потім життям в еміграції (помер на Львівщині, яка на той час не входила до складу України). Працюючи лікарем, лікуючи фізичні недуги людей, Іван Липа також турбувався про їх душу, писав казки, притчі, легенди, фантастичні оповідання для дітей, бо вірив, що долю України будуть творити саме вони. Тому в найбільш відомій його казці діти роблять свій вибір — давати людям нетривале задоволення, яке призводить до егоїзму, черствості, чи працювати на майбутнє свого народу. Іван Липа також зробив свій вибір — і тому ми шануємо його. На мою думку, Доля подарувала Івану Липі художню майстерність, наділила його душевним багатством, яким він щедро ділився зі своїми читачами. Він правильно скористався дарунком, писав твори упродовж ЗО років, незважаючи на життєві труднощі.

- Чи сподобалося вам висловлювання вашого однокласника?

- Чим саме, що хотів донести до вас оповідач?

- Чи все вам було зрозумілим?

- Який тип мовлення використав учень?

- Як можна було б удосконалити почуте?

- Що додати, чим конкретизувати?

- А чи можливо щось виправити в усному мовленні? Чому?

- Який вид мовленнєвої діяльності щойно був вам продемон­стрований? (Говоріння.)

- Чи могли б ми існувати, спілкуватися, вчитися без цього виду мовленнєвої діяльності?

Безумовно, ні. Говоріння супроводжує нас з перших років життя. Якщо порахувати години, що ми проговорили, вийшла б солідна цифра. Але чи це означає, що ми вже все знаємо про говоріння, уміємо гарно спілкуватися в будь-яких ситуаціях, завжди правильно передаємо свої думки? Теж ні. А це означає, що на сьогоднішніх уроках ми ознайомимося з особливостями говоріння як виду мовленнєвої діяльності, його різновидами. Допоможуть нам в цьому картки-інформатори, робота з текстом, словнички і ваша уважність, допитливість, цікавість, бажання висловити свої думки про казку Івана Липи "Близнюки", життя братів і роль дарунків Долі.

3. Формулювання завдань уроку учнями, корекція і запис на дошці:

— поглибити знання про говоріння як вид мовленнєвої діяльності;

— виявити особливості діалогічного і монологічного мовлення;

— укласти словничок понять, пов'язаних з говорінням;

— озвучити намальовані вдома ілюстрації до казки "Близнята";

— закріпити знання про літературну казку;

— висловити свої міркування про те, як близнята використали дарунки Долі;

— оцінити свої монологічні та діалогічні висловлювання.

Отже, в нас сьогодні незвичайний урок і за кількістю годин (2), і за завданнями (літературно-мовленнєвими), і видами діяльності на уроці. Тому записані завдання стануть своєрідним планом, за яким ми крок за кроком будемо наближатися до мети: навчитися правильно і доречно будувати діалогічні і монологічні висловлювання на будь яку тему з дотриманням правил спілкування.

II. Організація пізнавальної діяльності. Опрацювання теоретичного матеріалу (говоріння як вид мовленнєвої діяльності).

1. Робота з карткою-інформатором.

Читання вміщеного матеріалу, виписування визначень говоріння, діалогу, монологу, особливостей усного мовлення. (З цією карткою учні будуть працювати і на інших уроках, присвячених особливостям монологічного, діалогічного мовлення).

 

Картка-інформатор Говоріння як вид мовленнєвої діяльності

Говоріння — один із продуктивних видів мовленнєвої діяльності, який реалізується в усному мовленні у двох формах — діалогічній і монологічній. Говоріння — багагоаспектне і складне явище, яке: 1) виконує в житті людини функцію спілкування; 2) є одним із видів людської діяльності; 3) породжує мовлення. Ми говоримо не для того,

щоб щось сказати, а для того, щоб що-небудь повідомити, якимось чином на кого-небудь вплинути, виявити увагу до когось і т.п., тобто говоріння завжди має певну мету, мотив, в його основі — потреба. Воно завжди спрямоване до адресата (однієї особи або до необмеженої кількості осіб).

Усне мовлення має свої особливості, воно характеризується:

1) зверненістю до слухача чи слухачів;

2) контактністю зі співрозмовником (той, хто говорить, безпосередньо звертається до слухача, відчуває його реакцію й може, залежно від цієї реакції, змінювати висловлювання);

3) багатством інтонаційного оформлення;

4) використанням великої кількості позамовних засобів (міміка, жести, погляд тощо);

5) певним темпом;

6) специфічним набором мовних, мовленнєвих засобів, своєю структурою:

7) лінійністю в часі (одномоментністю), оскільки повернення до якого-небудь відрізка мовлення неможливе.

Діалог — різновид говоріння, процес мовленнєвої взаємодії двох або кількох учасників спілкування, форма усного мовлення, яка характеризується зміною висловлювань двох або декількох мовців, безпосереднім зв'язком висловлювань зі ситуацією.

Особливості діалогічною мовлення:

— емоційна забарвленність:

— ситуативність;

— спонтанність;

— двосторонній характер.

Функції діалогічного мовлення: а)повідомлення інформації; б) прийняття/неприйняття інформації; в) обмін судженнями; г) обґрун­тування своєї точки зору; г) взаємопереконання. В залежності від функцій виділяють такі типи діалогів: діалог-розпитування; діалог-домовленність; діалог-обмін думками; діалог-обговорення.

Монолог — це усне (письмове) висловлювання однієї людини з метою повідомлення інформації, впливу або спонукання до дії, яке переважно обдумується попередньо. Монолог передбачає самостійне розгортання висловлювання, що характеризується завершеністю думок, повнотою висловлення, літературною мовою.

Монологічні висловлювання поділяються на:

— монологи-описи;

— монологи-розповіді;

— монологи-роздуми (міркування);

— монологи-переконання.

2. Бесіда за основним змістом картки.

— Що таке говоріння?

— З якою метою ми говоримо?

— Які функції виконує говоріння?

— Які особливості усного мовлення ви знаєте?

— Як ви розумієте зміст слів контактність, зверненість до слухачів?

— Які позамовні засоби спілкування ви знаєте? Яку роль вони виконують? Продемонструйте це.

— Що таке діалог?

— Які функції діалогічного мовлення ви знаєте?

— Які особливості діалогу?

— Які типи діалогів вам відомі?

— Що таке монолог?

— Які є особливості монологічного мовлення?

— Які типи монологів вам відомі? Наведіть приклади різних видів монологічних висловлювань, з якими ви зустрічалися на уроках української мови та літератури.

3. Закріплення поняття "говоріння".

A) Робота у парах.

Кожен учень складає 7 питань за змістом пам'ятки (письмово), намагаючись охопити всі ключові поняття, потім задає їх своєму сусіду по парті, вислуховує відповіді, оцінює.

Б) Розв'язання проблемного питання (колективна робота): Чи можна вважати діяльність, якою ви зараз займалися, діалогом? Якщо так, то чому? Якщо ні, то теж чому?

Висновок після дискусії: те, що відбувалося в парах, схоже на діалог, оскільки брали участь 2 людини, були питання та відповіді (двосторонній, контактний характер). Але були й суттєві відмінності: спеціально підготовлений характер питань (не спонтанне мовлення), не було швидкої реакції на відповіді, внесення корекції, уточнення, відсутність емоційного забарвлення, неповноти тощо.

B) Робота в групах. Клас поділяється на 5 груп, які виконують різні варіанти творчо-ситуативних завдань.

 

Картка 1

Уявіть, що вам потрібно виступити з повідомленням "Говоріння як вид мовленнєвої діяльності" перед учнями 3-го класу. Користуючись карткою-інформатором, підготуйте виступ, наведіть свої приклади для ілюстрації.

Тема: говоріння як вид мовленнєвої діяльності.

Адресат мовлення — учні 3-го класу (урок розвитку мовлення, підготовка до усного переказу тексту).

Мета — коротко охарактеризувати говоріння, його особливості, роль в жигті людини, щоб підготувати учнів до усного переказу (інформація).

Стиль мовлення — науковий (науково-популярний різновид)

Тип мовлення — монолог.

Форма мовлення — усна.

Примітки: у висловлюванні мають бути усі структурні елементи тексту (вступне речення-зачин; основний зміст з прикладами; висновок).

 

Картка 2

Вам доручили виступити на засіданні гуртка ораторського мистецтва з повідомленням про особливості усного мовлення. Користуючись карткою-інформатором, підготуйте повідомлення, наведіть свої приклади для ілюстрації, випадки з життя тощо.

Тема — усне мовлення та його особливості.

Адресат мовлення — члени гуртка ораторського мистецтва.

Мета — лаконічно і змістовно розповісти про особливості усного мовлення, його роль у житті людини (вплив).

Стиль мовлення — науковий (науково-публіцистичний різновид).

Тип мовлення — монолог.

Форма мовлення — усна.

Примітка: зверніть особливу увагу на 7 основних характеристик усного мовлення, кожну намагайтеся проілюструвати прикладом.

 

Картка 3

Уявіть, що ви відвідуєте заняття-тренінги у школі "Спілкуємося гарно". Вам потрібно виступити перед її слухачами про особливості діалогічного мовлення. Користуючись карткою-інформатором, підготуйте повідомлення.

Тема — діалог, особливості діалогічного мовлення, типи діалогів.

Адресат — слухачі школи "Спілкуємося гарно", учні різних шкіл.

Мета — так розповісти про особливості діалогічного мовлення, щоб підвищити культуру спілкування слухачів (інформація + вплив).

Стиль мовлення — науковий (науково-популярний різновид).

Тип мовлення — монолог з елементами діалогу

Форма мовлення — усна.

Примітка: для досягнення мети потрібна допомога членів групи, щоб проілюструвати різні типи діалогів. На кожен тип розіграйте діалог з 2-3 реплік. Наприклад, діалог-розпитування:

— Ти прочитав казку Івана Липи "Близнята"?

— Так, прочитав.

— Тобі сподобалося?

— Дуже, особливо фантастичні елементи.

 

Картка 4

Уявіть, що вам потрібно виступити з повідомленням про особливості усного монологу, його різновиди перед членами шкільного гуртка ораторського мистецтва. Користуючись матеріалами картки-інформатора, підготуйте інформацію.

Тема — монологічне мовлення, його особливості, типи монологів.

Адресат мовлення — члени шкільного гуртка ораторського мистецтва.

Мета — коротко охарактеризувати усний монолог як різновид мовленнєвої діяльності, щоб підвищити культуру монологічного мовлення гуртківців (інформація + вплив).

Стиль мовлення — науковий (науково-публіцистичний різновид).

Тип мовлення — монолог.

Форма мовлення — усна.

Примітка: Зверніть увагу на типи монологів, кожен з них про­ілюструйте прикладами. Наприклад, монолог-опис використовується тоді, коли нам потрібно дати уявлення слухачеві про зовнішній вигляд, властивості якихось предметів, явищ, людей. Ми на уроках РЗМ описували тварину, улюблену квітку з українського віночка, на уроках літератури описували улюбленого героя народної казки тощо.

 

Картка 5

Гра "Знайди логічну пару". Гравці уважно знайомляться з таблицею, знаходять основні характеристики, притаманні діалогові і монологові. Свій вибір усно обґрунтовують, наводять приклади. В результаті виходить повідомлення на тему: "Спільне і відмінне між монологом і діалогом".


 

 

Види мовлення

Ознаки видів мовлення

ДІАЛОГ

Підготовлене;

 

Самостійне;

 

Спрямоване на співрозмовника чи

 

аудиторію;

 

Обґрунтування своєї точки зору;

 

Емоційна забарвленість;

 

Описовість;

 

Обмін думками;

 

Цілеспрямоване;

МОНОЛОГ

Спонтанне;

 

Двосторонній характер;

 

Спонтанність;

 

Зв'язне висловлювання"

 

Усна форма;

 

Контактність;

 

Неповнота;

 

Наявність позамовних засобів

 

4. Підведення підсумків цього етапу уроку, виставлення оцінок за усні повідомлення. Отже, три з семи завдань уроку ми вже виконали, тепер можемо йти далі, обговорювати прочитану казку Івана Липи.

III. Робота над казкою Івана Липи "Близнята", її змістовими та художніми особливостями.

1. Знаходження в тексті казки прикладів діалогу, їх виразне читання та обговорення.

Ви вже знайомі з текстом казки. Які її дійові особи? (Брати-близнята, мати, Доля, старий дід, звірі-помічники і багато незвичайних фан­тастичних речей). А з чого починається казка? (Із розмови матері з Долею). Як ви думаєте, чи важливою була ця зустріч і розмова для подальшого розвитку подій? Чи могла б ця казка продовжуватися, якби ця бесіда не відбулася? Давайте прочитаємо цей уривок, але в особах.

2. Читання тексту в особах від слів "Жінка сиділа у тяжкій задумі..." до "...дай одному щастя для сучасних, другому для майбутніх."

Доведіть, що це — діалог, використовуючи монологічне мовлення (монолог-міркування), А що характерно для монолога-міркування? (Наявність тези, доказів, висновків). Головна думка монологу нам відома, висновок теж, тому вам потрібно дібрати переконливі докази.

3. Побудова міні монологу-міркування за схемою-опорою, поглиблення знань про діалог та монолог в літературному творі.

Теза: Цей уривок з казки є діалогом, тому що:

По-перше,

По-друге,

По-третє, .....

По-четверте, .

Висновок: Отже, основні характеристики аналізованого уривка — контактність, двосторонній характер, емоційна забарвленість, .... неповнота, доводить, що це — діалог

А чи відрізняється діалог з казки від тих діалогів, що ви складаєте на уроках української мови, спілкуєтеся між собою? Давайте зазирнемо до нашого словничка і прочитаємо значення діалогу в літературознавстві.

А термін монолог теж дещо по-іншому розуміється вченими, які вивчають мову художніх творів. Знову звернемося до словничка.

Чи можливо, щоб монолог був складовою частиною діалогу? Може, ви зустріли приклад в тексті казки. Давайте прочитаємо ще один уривок з казки від слів "Десь далеко захований такий барабан..." до слів "...треба її розгадати"(с.85). Зверніть увагу на мовне оформлення. Як передаються репліки персонажів на письмі? Скільки осіб бере участь у розмові? Зверніть увагу на першу репліку, в якій дід розповідає онукові казочку. Чи можна цю розповідь вважати монологічною? Чому?

4. Бесіда за текстом казки.

— Що попросила мати у Долі для своїх дітей?

— Чим обдарувала Доля хлопчиків і що вклала в душу кожного?

— Як ти розумієш значення дарунків?

— Як сталося, що щастя батьків принесло за собою нещастя дітям?

— Як жилося людям у казковому царстві, чому?

— Як і чому вони стали рабами?

— Що сталося з веселим братом після захоплення країни сусіднім царем?

— Як склалася доля допитливого брата?

— Як ви думаєте, чому саме йому судилося визволити з неволі рідний край?

— Які чудодійні (чарівні) предмети здобув менший брат? Як йому це вдалося?

— Як і чому змінився мудрий допитливий брат за останню ніч?

— Що у творі є реальним, а що фантастичним?

— Якою мовою написана казка? Чи дуже вона відрізняється від повсякденної? (За О.М. Грабовською, с.50-51)

Щоб правильно і повно відповісти на останнє запитання, нам потрібно ще раз звернутися до тексту казки і провести спостереження за мовою твору.

5. Ознайомлення з поняттям "прозова мова" (теорія літератури) відбувається колективно:

A) учні читають останній абзац казки ("Коли ж мудрий брат"...);

Б) ставлять наголоси в словах, складають у зошитах схему тексту,

позначивши наголошені і ненаголошені склади спеціальними позначками;

B) проводять спостереження: шукають закономірності у розташуванні складів, незнайомі та незвичні для розмовної мови слова;

Г) читають у словничку і шкільних підручниках з літератури визначення прозової мови, порівнюють прочитане зі своїми висновками щодо мовних особливостей уривка;

Д) формулюють висновок: головна ознака прозової мови — невпорядкований, довільний характер розміщення наголошених та ненаголошених складів, її близькість до розмовної.

IV. Формування і вдосконалення умінь будувати власні висловлювання.

1. "Художній вернісаж"(Огляд малюнків).

На сьогодні ви всі намалювали ілюстрації до казки "Близнята". Давайте зараз влаштуємо виставку ваших малюнків (на дошці і спеціальному стенді вивішуються ілюстрації учнів). На кожному вернісажі мають бути екскурсоводи-мистецтвознавці. А хто краще за вас знає, що зображено на картині. Ви маєте розповісти про свій задум і те, як його реалізовано в малюнку.

Отже, ваш виступ має мати наступні елементи:

— тема твору;

— який саме епізод казки ви ілюструєте;

— хто зображений на вашому малюнку, що робить, як це його характеризує;

— які предмети (речі) зображено, якими кольорами, як вони допомагають розкрити творчий задум;

— Що саме ви хотіли сказати своїм малюнком, чи вдалося вам це зробити?

2. Аукціон. Найкращі малюнки виставляються на продаж (можна запитувати клас, що зображено, яка основна думка ілюстрації). Продані "картини" залишаються в класі.

3. Робота над побудовою висловлювання-характеристики братів- близнкжів (розвиток монологічного мовлення).

На більшості ваших малюнків зображено головних героїв твору, ті подарунки, якими наділила їх Доля. Тому зараз ми будемо добирати мовний матеріал, який дозволив би нам охарактеризувати братів (їхню вдачу та як саме вони скористалися дарунками Долі).

А) вибіркове читання тексту, виписування мовного матеріалу за варіантами:

1-й варіант — характеристика "веселого" брата;

2-й варіант — характеристика допитливого брата.

Б) заповнення таблиці, яка малюється на дошці, в зошитах.

 

 

 

 

Перший брат

Другий брат

Вдача

Балакучий, веселий, був завжди серед людей, не любив самотності, співчутливий, хотів, щоб всі були щасливими.

Мовчазний, спокійний, за­мислений, спостережливий, замріяний, задивлявся на зорі, любив подорожувати, думав про майбутнє.

Дарунки Долі

Розуміння людських при­страстей.

Три яблучка: одне скляне, друге золоте, а третє — звичайне

Допитливість. Маленька земна куля з го­рами, морями і блакитним небом.

Як скористатися дарунками Долі?

Залишився в рідному краї, побудував палату, розважав і втішав людей, не думав про майбутнє, покладався на дію чарівних яблук; помер з горя, коли завойов­ники зруйнували палату, по­розкидали яблука. Країна залишилася в неволі.

Багато подорожував, хотів більше знати, усе розуміти, пізнати краще людське життя; обійшов всю землю і сивим дідом повернувся додому, в поневолену краї­ну, за допомогою розуму здолав злі чари, визволив Батьківщину і знову став прекрасним юнаком.

 

В) Побудова усних монологічних висловлювань за матеріалами таблиці.

Г) Рецензування висловлювань (звертається увага на зміст, мовне оформлення і структурні елементи, послідовність викладу матеріалу тощо), оцінювання.

4. Складання діалогів (формування умінь діалогічного мовлення).

Уявіть ситуацію: "молодший" допитливий брат повертається з мандрівок додому, в поневолену країну, і бачить на руїнах палати свого "старшого" брата-близнюка, який збирає розкидані понівечені чарівні яблучка. Яка розмова могла б відбутися між братами?

Тема: потрібно правильно скористатися дарунками долі.

Опорна лексика: щастя, немовби щасливі (несправжнє щастя), миттєві потреби, майбутнє, життя, воля, незалежність, цінності, неволя, завойовники, мудрість, винагорода, чари...

5. Підсумок уроку проводиться у формі бесіди за записаним планом: що зробили на уроці, що найбільше сподобалося, які нові поняття розглядалися, чого вчить казка І. Липи "Близнята" тощо.

6. Домашнє завдання.

Написати твір-міркування "Що, по-твоєму, означає "бути мудрим"?"

 

Термінологічний словничок

Говоріння — один з продуктивних видів мовленнєвої діяльності, який реалізується в усному мовленні у двох формах — діалогічній і монологічній.

Говоріння — багатоаспектне і складне явище, яке: 1) виконує в житті людини функцію спілкування; 2) є одним із видів людської діяльності; 3) породжує мовлення.

Діалог — різновид говоріння, процес мовленнєвої взаємодії двох або кількох учасників спілкування, форма усного мовлення, яка характеризується зміною висловлювань двох або декількох мовців, безпосереднім зв'язком висловлювань з ситуацією.

Діалог (в літературознавстві) — розмова дійових осіб, яка широко використовується у художній літературі як засіб глибшого розкриття персонажів та розгортання сюжету твору.

Монолог— це усне (письмове) висловлювання однієї людини з метою повідомлення інформації, впливу або спонукання до дії, яке переважно обдумується попередньо. Монолог передбачає самостійне розгортання висловлювання, що характеризується завершеністю думок, повнотою висловлення, літературною мовою.

Монолог (в літературознавстві) — роздуми персонажа вголос, розмова з самим собою або слухачами. У цьому випадку автор за допомогою монологу розкриває переживання персонажа, складність і суперечливість його поглядів. Іноді монологом називають велике за розміром звернення одного персонажа до інших (тоді монолог — складова частина діалогу).

Монологічні висловлювання поділяються на:

— монологи-описи;

— монологи-розповіді;

— монологи-роздуми (міркування);

— монологи-переконання.

Особливості діалогічного мовлення: емоційна забарвленність; ситуативність; спонтанність; двосторонній характер.

Полілог — (багатоголосся) — розмова, в якій одночасно бере участь багато людей; злива реплік, вигуків, зауважень, що подаються в тексті без вказівки на імена тих персонажів, яким вони належать.

Прозова мова — (від латинського prosus — вільний, прямий) — так називають мову творів, написаних не віршем, а відповідно до норм розмовної мови. В мові прозового твору наявні часті переходи від одного порядку розташування слів, типу фрази до іншого, відсутня підкреслена ритмізація, поділ на віршові рядки.

Усне мовлення має свої особливості, воно характеризується: зверненістю до слухача чи слухачів; контактністю зі співрозмовником (той, хто говорить, безпосередньо звертається до слухача, відчуває його реакцію й може залежно від цієї реакції змінювати висловлювання); багатством інтонаційного оформлення; використанням великої кількості позамовних засобів (міміка, жести, погляд тощо); певним темпом; специфічним набором мовних, мовленнєвих засобів, своєю структурою; лінійністю в часі (одномоментністю), оскільки повернення до якого-небудь відрізка мовлення неможливе.

Функції діалогічного мовлення: а)повідомлення інформації; б) прийняття/неприйняття інформації; в) обмін судженнями; г) обгрунтування своєї точки зору; ґ) взаємопереконання. В залежності від функцій виділяють такі типи діалогів: діалог-розпитування; діалог-домовленність; діалог-обмін думками; діалог-обговорення.

Література

1. Грабовська О.М, Уроки української літератури за програмою 2005 року. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2005. — 172 с.

2. Златів Л., Бондарчук Г. Уроки рідної мови в 5-му класі (за новою програмою). — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2003. — 200 с.

3. Мовчан Раїса. Українська література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Генеза, 2005.

4. Нечволод Л.І., Паращич В.В. Види мовленнєвої діяльності. Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань. 5-й клас. — X.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. - 128 с.

5. Нечволод Л.І. Говоріння: Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань. 5-11 класи. — X.: Торсінг, 2004. — 208 с.

6. Паращич В. В. Українська література.5 клас: Плани-конспекти уроків. — X.: Веста, 2005. — 272 с.

7. Українська література. Програма для загальноосвітніх закладів/За ред. М.Т.Жулинського і Р.В.Мовчан. — К.: Генеза, 2004.



загрузка...

Яndex
 
загрузка...
Google