Зарубіжна література Теорія Каталог авторів 5-12 клас Контакти Партнери
ЗНО 2014
Біографії
Нові скорочені твори
Cкорочені твори
Статті
Твори 12 класів
Шкільні твори
Новітні твори
Нелітературні твори
Підручники on-line
План уроку
Народна творчість
Казки та легенди
Давня література
Український етнос
Аудіокнига
Велика Перерва
Актуальні матеріали
Увага "АКЦІЯ"
Інші предмети



загрузка...
загрузка...


Яндекс.Метрика Яндекс цитирования


Конспекти уроків російською мовою
Реферат, курсова, контрольна, дипломна робота, твір. Скористайтесь пошуком. Ви знайдете всі необхідні матеріали. =>>>>>>>>

Уроки з української літератури 7 клас

УРОК 24

 

Тема. А. Чайковський «За сестрою». Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків. Використання фольклорних мотивів, засобів (прийому гіперболізації).

Мета. Вчити характеризувати образи козаків-запорожців, з'ясувати фольклорні мотиви, засоби, показати складні міжнаціональні конфлікти в історичному минулому з позицій гуманізму; виховувати благородство, відповідальність, почуття гордості за героїчне минуле українського народу.

Обладнання: таблиця, ілюстрації епізодів з життя козаків, слова О. Нахлік на ватмані.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання. Учні дають коротку характеристику представників ворожого табору потурнаків.

Наприклад:

а) Карий — зловісна постать, душогуб, жорстокий грабіжник, безбожник, потурнак, митець вигадувати муки, харциз. У нього «світилися очі, мов у вовкулаки». Пін убивав і продавав людей. Жінки дітей ним лякали.

Харциз — розбійник, грабіжник. Потурнак — потурчений.

б) потурнак Ібрагім. Збусурманився, «то сам чорт», «злющий такий на нашого брата, мов пес, гірш татарина».

Учитель, або підготовлений учень, підсумовує: «Вороги жорстокі, кровожерливі, корисливі. Козак убиває ворога тільки озброєного і під час битви, а татарин як не вб'є, то бере людину в полон, щоб перетворити у свого раба або продати в рабство. Проте Чайковський не проповідує у своїй повісті ненависті до ворога заради ненависті. Не мали б чого ворогувати козаки з татарами, коли б ті не нападали на Україну, не кривдили і не поневолювали її народ. Бажання жити з татарами в злагоді передають суперечливі роздуми Павлуся: «Чого вони нас зачіпають, мордують? Хіба ж ми їм заважаємо?» Письменник намагався бути об'єктивним, показував конфлікти в минулому з позицій гуманізму».

II. Мотивізація навчальної діяльності.

«Приваблива мета». Пропоную вам на цьому уроці стати ученими-дослідниками. Предметом нашого дослідження стануть образи козаків із твору «За сестрою». А також спробуємо подискутувати.

III. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

IV. Робота над новим матеріалом (характеристика образів козаків).

1. Міні-дослідження в групах. Кожна група отримує завдання дослідити образи козаків-запорожців і зробити на дошці записи (у таблиці).

2. Аргументація власних суджень про вчинки персонажів.

— Якими людьми постають у вашій уяві запорожці, що зустрілися на Свиридовій могилі? Чим захоплюють?

— Чим вразила вас картина загибелі козацького ватажка Остапа Тріски у бою з ординцями?

— Хто з запорожців викликає до себе особливу симпатію і чому?

3. Слово-підсумок учителя. Волелюбність, життєрадність, лицарська честь, священне почуття обов'язку перед своїм народом — основні риси характеру запорозьких козаків — вірних захисників нашої землі від татарських набігів. У серцях героїв пульсує почуття синівської любові до Батьківщини. Козаки у повісті — захисники мирного населення, а не мстиві людці. «Вони високо несуть лицарську честь — не зачіпають дипломатичних гонців татар, а татар-воїнів нищать тільки в битвах. Нищать тому, що грабіжницька політика непроханих гостей змушує запорожців боронити своїх земляків від розбою і рабства. Козаки гуманно ставляться до татар-бранців (Мустафи-аги, Гусейна), однак не милують потурнаків-українців, які зрадили вітчизну і перейшли на службу до загарбників (епізод розправи над Карим)» — Оксана Нахлік.

 

 

 

Герой

Риси вдачі

Андрій Судак (дідусь, сімдесятирічний пасічник)

привчав онуків до лицарського ремесла, оповідав про Запорожжя.

Степан Судак (батько)

допоміг звільнитись козакам, «так мусить бути, коли не годен інакше».

Петро Судак (брат)

«був відважний козак і не жалів себе», «його язик не любив дармувати».

дід Панас (січовий бандурист)

«він не давався старості і волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою і співами, у грізний час допомагаючи розумними порадами й умілим лікуванням».

Семен Непорадний (митець арканом орудувати)

«згинав залізні штаби, а коня підіймав поперед себе, мов барана».

Недоля (людяний сотник)

«робив справедливий суд над безбожниками», вмілий керівник козаків, визволитель бранців.

Остап Тріска (хоробрий ватажок)

як лев бореться з ординцями.

Остап Швидкий (невільник-українець, татарський бранець)

«стояв у гурті і витирав сльози».

 

 

4. Опрацювання пейзажу у творі.

— Чи є у творі пейзажні картини? Яка їхня роль?

(Учням пропонується прочитати початок другого розділу, що починається описом українського степу, серед безмежних просторів якого видніються високі козацькі могили.

Довідка (для вчителя). Яскравий пейзаж українського степу підсилює ідею патріотизму. Зачаровує читача неповторною красою, бентежить душу, сповнюючи її синівською любов'ю до рідної землі.)

5. З'ясування фольклорних мотивів, засобів.

а) У фольклорному ключі подає автор образи запорожців, вони схожі на фольклорних героїв-богатирів. Наприклад, Семен Непорадний «згинає залізні штаби, а коня підіймає поперед себе мов барана». Учні наводять свої приклади.

б) Мова твору глибоко народна: прислів'я («Мовчи язичку — їстимеш кашку», «Не скачи у воду, як не знаєш броду», «Не питай, а на вус мотай»), епізоди взяті з різних фольклорних джерел (виконання дідом Панасом на бандурі старої козацької думи), сцени, сповнені народного гумору:

— Ану, Петре, скажи що-небудь. Твій язик не любить дармувати.

— Не можу, братчики.

— А то чому?

— Кашу їм.

— Хіба ж не можна їсти й говорити?

— Можна, та не при каші. Коней шкода.

— А хіба ж воно як?

— От недотепний! Сказано: мовчи, язичку, — їстимеш кашку. Балакати будеш — кашу відберуть.

V. Підсумок уроку.

1. Узагальнені висновки учнів.

— Яким уявляється вам майбутнє козака Павлуся?

— Чи збереглася нині традиція побратимства між козаками?

— В яких творах, уже відомих вам, йдеться про татар, козаків?

— Які уроки дала вам повість «За сестрою»?

2. Оцінювання роботи учнів на уроці.

VI. Домашнє завдання.

Вищий і достатній рівень: написати твір у робочих зошитах «А ми славу козацькую повік не забудем». Середній рівень: розказувати цікаві епізоди з життя козаків.



загрузка...
загрузка...

Яndex
 
загрузка...
загрузка...
Loading...
Google