Зарубіжна література Теорія Каталог авторів 5-12 клас Контакти Партнери
ЗНО 2014
Біографії
Нові скорочені твори
Cкорочені твори
Статті
Твори 12 класів
Шкільні твори
Новітні твори
Нелітературні твори
Підручники on-line
План уроку
Народна творчість
Казки та легенди
Давня література
Український етнос
Аудіокнига
Велика Перерва
Актуальні матеріали
Інші предмети
Сочинения на русском



загрузка...
загрузка...


Яндекс.Метрика Яндекс цитирования


Конспекти уроків російською мовою
Реферат, курсова, контрольна, дипломна робота, твір. Скористайтесь пошуком. Ви знайдете всі необхідні матеріали. =>>>>>>>>

Уроки з української літератури 7 клас

УРОК 12

Тема. Максим і Мирослава — сміливі, мужні патріоти; краса їхніх почуттів. Тугар Вовк. Осудження зради громаді заради збагачення. Викриття жорстокості, моральної звироднілості, духовної ницості загарбників (Бурунда).

Мета. Навчити учнів характеризувати образи персонажів, підтверджуючи думку цитатами з тексту; удосконалювати навички складання плану характеристики літературного героя, провести аналогії з сучасним життям; виховувати учнів на прикладах позитивних літературних героїв.

Обладнання: ілюстрації-портрети героїв повісті; схема плану характеристики літературного героя.

Хід уроку

I. Повідомлення теми і мети уроку (запис у зошитах).

II. Робота над характеристикою образів.

1. Образ літературного героя. Мирослава.

— Художній твір пишеться і читається людиною, і саме людина перебуває в його центрі, тому вивчення персонажів посідає особливе місце в аналізі тексту. Позитивні образи повісті «Захар Беркут» наділено найкращими рисами характеру, поведінки і зовнішності. Вони і в сучасного читача викликають повагу, захоплення та симпатію. Це — люди, в яких гармонійно поєдналися моральна і фізична краса. Такою в повісті є Мирослава. (Пропонуємо учням доказати або спростувати дану тезу, використовуючи план характеристики образу.)

Схема плану характеристики образу

(запис на дошці)

1. Становище героїні.

2. Життєві умови, оточення, принципи і прагнення.

3. Тип характеру, риси вдачі.

4. Життєва доля.

5. Засоби характеристики персонажа у творі (портрет; характеристика — авторська, самохарактеристика, характеристика іншими персонажами; вчинки; мова героя).

6. Ставлення автора до героя.

Зразок відповіді

1. Мирослава — дівчина-русинка, дочка боярина Тугара Вовка. При народженні втратила матір; виховувала її проста селянка, змалку привчаючи дівчину до всякої роботи.

2. Мирослава зростала духовно багатою, незалежною, але зовсім не знала життя, була обмежена у спілкуванні з людьми (тому й не підозрювала про темні справи батька). Звідала виховання (навчилася володіти зброєю, бути витривалою). Головне для Мирослави — бути вірною собі, завжди діяти так, як підказує сумління і серце, тому дівчина виступає проти батька на боці тухольців, стає справжньою патріоткою, має розвинене почуття справедливості. Вона не осквернила свого роду, рідної землі, не зрадила, як її батько, а стала на праведний шлях боротьби з ворогом.

3. У Мирослави ніжне серце, але водночас вона — жінка-воїн: єдина з жінок брала участь у небезпечних ловах на дикого звіра. Смілива, вольова, потрапивши в смертельну небезпеку, не розгубилася. (Пропонуємо учням зачитати або вивчити напам'ять уривок, в якому змальовується двобій Мирослави з ведмедицею). У боротьбі тухольців з монголами дівчина виявляє себе справжнім патріотом, мужнім, розумним, кмітливим воїном. Вчить тухольців робити смертоносну зброю — метавки, сама бере участь у бою. Найяскравіше її основні риси характеру проявляються у конфлікті між батьком-боярином і тухольською громадою. Дізнавшись, що батько —зрадник, Мирослава відмовляється від нього й переходить на бік тухольської громади. (Зачитуємо уривок з тексту.)

4. Доля Мирослави, безумовно, трагічна. Дівчина любить батька, прагне врятувати його честь, повернути на шлях єднання з народом, але це їй не вдається. Вона не знаходить йому виправдання, бо через нього гинуть сотні невинних людей. Мирослава покохала простого хлопця, який в очах її батька був хлопом. Близькими їй стали Тухольщина та її мешканці. Вона намагається врятувати з полону Максима, не задумуючись, що буде з нею самою. Виступає проти рішення Захара Беркута розбити ворогів до останнього, вбивши при цьому й сина. «Замість батька дала їй доля брата ... і мужа ...» Максим і Мирослава отримали благословення від Захара Беркута. (Зачитуємо.)

5. Портрет змальовано народно-поетичними засобами. Її тонкий стан порівнюється з тополею; вона «звинна, як вивірка», «рум'яніється, як рута», в неї «чорні, палкі очі». Тухольці, милуючись нею, говорили (характеристика іншими персонажами): «От дівчина! Тій не жаль би бути мужем». «Дивна дівчина! — думалось йому (Максимові) раз по разу, — такої я ще й не видав ніколи!» «Дівчино! Чародійська появо! — скрикнув він (Максим), вдивляючись у неї напів з тривогою, а напів з глибоким поважанням. — Хто ти, і хто прислав тебе сюди з такими вістями? Бо тепер я бачу, що ти не можеш бути Мирослава, дочка Тугара Вовка. Ні, ти, певно, дух того Сторожа, котрого звуть опікуном Тухлі.»

Мова героїні багата, пересипана епітетами і порівняннями. У висловлюваннях Мирослави любов, поєднана з почуттям власної гідності. (Зачитуємо діалоги Мирослави з батьком, Максимом, Захаром Беркутом.)

6. Автор ставиться до своєї героїні з любов'ю і повагою. Він зачудований нею, пише, що все в ній зливалося в таку «дивну чаруючу гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову, той довіку не міг забути її лиця, її ходи, її голосу».

2. Порівняльна характеристика Максима і Тугара Вовка. (Запис у зошитах.)

Максим і Тугар Вовк — представники антагоністичних таборів. Вони різні, але у дечому і схожі (усвідомлення своєї сили; почуття власної гідності, сміливість, витривалість, залізна воля; розум і кмітливість; бажання повнокровного життя).

Ці позитивні риси підпорядковано абсолютно різним життєвим принципам. Яким саме?

Ставлення автора до Максима і Тугара Вовка.

Мужність, відвага Максима викликали захоплення навіть у самого Тугара Вовка: «їй-богу, славний молодець ... Не дивуюсь, що він очарував мою доньку. І мене самого він міг би очарувати своєю рицарською вдачею!» Даючи устами ворога таку високу оцінку вчинків Максима, І. Франко ще більше героїзує цей образ.

Максим

Тугар Вовк

- визнання рівності між людьми;

- найвищий ідеал — влада громади;

- любов до рідної землі;

- вірність давнім звичаям;

- чесність і відвертість;

- справедливість.

- почуття своєї вищості, зарозумілість;

- найвищий ідеал влада власника;

- відсутність почуття патріотизму;

- зневага до народних звичаїв, віри;

-підступність і хитрість;

-жорстокість.

 

Письменник однозначно засуджує Тугара Вовка, поступово розкриваючи усі сторони його вдачі та причини злочину. Вже на початку повісті Франко, нагнітаючи негативні риси зовнішності й характеру, викликає в читача відразу до персонажа: «Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів, яких їхав воювати». Прізвище Вовк повністю імпонувало його вовчій натурі. Авторська характеристика Тугара Вовка підсилюється його самохарактеристикою. Погрожуючи в думках тухольцям, він говорить: «Але постійте, ви, хамове плем'я, пізнаєте ви, з ким маєте діло! Тугар Вовк — се не тухольський вовк, він і тухольським медведям зуміє показати «зуби». Зрадника, підкреслює Франко, завжди чекає ганебний кінець.

— Через протиставлення в повісті цих дійових осіб підкреслено думку, що у світі споконвіку бореться добро зі злом, і добро неминуче перемагає, хоча, буває, і ціною великих втрат.

3. Характеристика негативних персонажів (Пета, Бурунда).

Хани Пета і Бурунда — історичні постаті. Це — керівники нападу ординців на Русь, знекровлену князівськими міжусобицями. їм притаманні жорстокість і ненависть до вільнолюбного руського народу. Кров стигне в жилах від історій з життя Золотої Орди, яку Пета вважає повчальною і розповідає бояринові. Він виділяється ще й розумом, хитрістю, мистецтвом «ведення великих мас, кермованих великими битвами та походами».

Бурунда — також сильний ворог, від якого годі чекати пощади. Головне для нього — кров і руїни. Навіть перед смертю він прагне спершу вбити Максима, який не скорився дикій силі завойовників.

III. Підсумок уроку.

— Чи допомагають другорядні персонажі розкрити характер головного героя? Як саме?

— Що таке зрада? Чи можна її виправдати? Перелічіть риси, характерні для позитивних і негативних персонажів твору.

(Оцінка активності учнів на уроці, способу спілкування, дотримання правил обміну думками.)

IV. Домашнє завдання.

Складіть письмову порівняльну характеристику Максима і Тугара Вовка або характеристику образу Мирослави. (Зошити збираємо на наступному уроці, оцінюючи роботи.)



загрузка...
загрузка...

Яndex
 
загрузка...
Loading...
Google