Зарубіжна література Теорія Каталог авторів 5-12 клас Контакти Партнери
ЗНО 2014
Біографії
Нові скорочені твори
Cкорочені твори
Статті
Твори 12 класів
Шкільні твори
Новітні твори
Нелітературні твори
Підручники on-line
План уроку
Народна творчість
Казки та легенди
Давня література
Український етнос
Аудіокнига
Велика Перерва
Актуальні матеріали
Увага "АКЦІЯ"
Інші предмети



загрузка...





Яндекс.Метрика Яндекс цитирования


Наш сайт купує конспекти уроків з української та зарубіжної літератури
Реферат, курсова, контрольна, дипломна робота, твір. Скористайтесь пошуком. Ви знайдете всі необхідні матеріали. =>>>>>>>>

"УКРАЇНСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР"
Навчальний посібник

МОДУЛЬ 4

БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ
РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ

4.2.1.  Жанрова природа ліричної пісні. Місце ліричної пісні в системі
   жанрів  сучасного  українського  фольклору.  Типові персонажі ліричних
   пісень.

   4.2.2. Основні тематичні групи родинно-побутових ліричних пісень.

   4.2.3. Пісні про кохання.

   4.2.4. Пісні про жіночу долю.

   4.2.5.   Удовині   та   сирітські  пісні.  Мотиви  смутку,  страждань,
   незахищеності.

   4.2.6. Українські жартівливі родинно-побутові пісні.

   4.2.7.  Вивчення  ліричних  пісень  у загальноосвітній школі. Виховний
   потенціал ліричної пісні.

   На самостійне опрацювання:

   Світове  значення  українських  народних ліричних пісень (на матеріалі
   висловлювань  Т.Шевченка,  М.Гоголя,  І.Франка,  Лесі  Українки, Олеся
   Гончара).

   При аналізі ліричних пісень бажано користуватись певною послідовністю.
   Пропонуємо схему для аналізу ліричних пісень.

   1.Композиція  ліричної  пісні:  послідовність  ліричних ситуацій, мова
   оповідача .

   2.Поетична характеристика пісні: тропи. Аналітичний коментар виразових
   засобів пісні.

   3. Ліричні формули, їх семантика.

   4. Психологічний коментар ліричної пісні.

   4.2.1. Жанрова природа ліричної пісні.

   Місце   ліричної   пісні   в  системі  жанрів  сучасного  українського
   фольклору.

   Народна  пiсня  презентує  традицiйне  бачення  українцем прекрасного,
   героїчного,  високого  і  низького, трагiчного і комiчного, вiдображає
   стереотипи  поведiнки етносу, якi тiсно пов'язанi з його свiтоглядними
   уявленнями.

   Дослiдники  українського  менталiтету неодноразово зверталися до цього
   жанру  українського  фольклору. На пiсенний матерiал спиралися у своїх
   наукових  працях  М.Костомаров,  О.Потебня, М.Драгоманов, В.Антонович,
   М.Сумцов,   I.Франко,   М.Грушевський,  iншi  фольклористи,  iсторики,
   літературознавці, мовознавці.

   Фольклористи  підкреслювали величезну силу творчого генія українського
   народу,  що виявляється в українській пісні і мові. Дослідник Г.Нудьга
   в  численних  розвідках про українську думу і пісню в світі стверджує,
   що  серед  заступників  і  популяризаторів народної пісні були відомий
   французький  учений-гуманіст,  родоначальник  жанру есе, котрий „чи не
   перший підкреслив естетичну вартість народної пісні" Мішель де Монтень
   (1533—1592),  Й.Гердер (1744—1803), який припускав, що початки історії
   і  мистецтва  слід  шукати  в  середовищі  простого  народу, Й.Венціґ,
   X.Тідґе,  К.Вальдбріль, Ф.Боденштедт та ін., Ю.Словацький, А.Міцкевич ,
   Й.Шафарик, Я.Коллар, В.Ганка, композитори В.Бетховен, Ф.Ліст, М.Глинка
   та  інші  митці  початку  XIX  ст.  (детальніше  див.  статтю Г.Нудьги
   „Українська   пісня   у  зв'язку  із  світовою  культурою"  .htpp:  //
   ukrlife.org / main / library.html).

   Аналiзуючи  пiсеннi  тексти,  простежмо  змiни домiнуючих свiтоглядних
   моделей  свiту  пiд  впливом  iсторичних,  соцiальних,  психологiчних,
   iдеологiчних   чинникiв,   дослiдімо  взаємозв'язки  мiж  колективними
   естетичними  нормами  та  iндивiдуальною  естетичною позицiєю творцiв,
   виокремімо  поетично-виражальнi  засоби  реалiзацiї у художнiй тканинi
   фольклорного тексту етичних та естетичних уподобань українцiв.

   Українські  народні пісні багатоваріантні, закони формування пісенного
   тексту  зумовлюють  використання  словотвірних  і лексичних синонімів,
   постійних  і  нестягнених  епітетів  („буйний  вітер",  „бистра вода",
   „вороний  кінь",  „зелена  діброва",  „сивий  голуб",  „битий  шлях"),
   повторів,  розмаїття  семантики  понять  („щастя", „доля", „багатство"
   тощо), варіативних, синонімічних фразеологізмів (наприклад, у значенні
   „давно" можуть використовуватись такі звороти: стежечка мохом заросла,
   стежечка заросла шипшиною, колючим терном) .

   Серед  ознак пісні відзначимо повіствування від імені ліричного героя,
   цнотливі почуття героїв:

   В кінці греблі шумлять верби, Що я насадила...

   Нема того козаченька, Що я полюбила...

   Росла, росла дівчинонька, Та на порі стала.

   Для пісень характерний діалог, повтори різного типу:

   Ой дівчино, шумить гай, Кого любиш - забувай, забувай.

   Нехай шумить, ще й гуде, Кого люблю, - мій буде, мій буде.

   Досить часто наявний психологічний паралелізм:

   Ой чого ж ти, дубе, на яр похилився?

   Молодий козаче, чого зажурився?

   Звернення  до  дуба йде паралельно із зверненням до козака. Питальна і
   зворушлива  інтонація допомагає зрозуміти і настрій молодого козака, і
   настрій природи: чому дуб сумує разом з козаком?

   4.2.2. Основні тематичні групи родинно-побутових ліричних пісень.

   У  родинно-побутових  піснях  відображено родинне життя і побут людей.
   "Разом  взяті, - вважає Г.К. Сидоренко (див."Родинно-побутова лірика в
   українській  народній  поетичній  творчості". - К., 1964),- такі пісні
   складають   ніби   велетенську   епопею   родинного  побуту,  руйнуючи
   традиційний поділ поезії на ліричну та епічну. У своїй цілісності — це
   лірика,   яка  глибиною  й  багатосторонністю  відображення  народного
   сімейного укладу стоїть на грані епосу".

   Брати мої, брати мої,

   Брати-соловейки,

   Чом до мене не ходите

   Да щонеділеньки.

   Сестро наша, сестро наша,

   Сестро нечужая,

   Як до тебе нам ходити,

   Що ти убогая.

   Ой дарма, що убогая,

   Да ще й не гордая, -

   Хліба-соля роздобуду,

   Рада роду буду.

   Хліба-соля роздобуду,

   Рада роду буду.

   (Пісня роду Довженків, Чернігівщина. У книзі: Наспівала мати. Пісенний
   світ  О.Довженка. Упор. В.М.Пригоровський. - К.: Муз. Україна, 1995. -
   186 c.).

   Поміркуйте,   у   піснях  часто  наявні  звертання.  Яким  чином  вони
   інтимізують рядки пісні? Чому фольклор не розрізняє при звертанні осіб
   і неосіб, істот і неістот?

   Найхарактерніші  риси  пісень про кохання - ніжність, долання перешкод
   до  щастя  закоханих, образи ворогів та розлучників. Пісні виконуються
   хором під час весільного застілля, на родинах, хрестинах, толоці.

   Звернемося до аналізу пісень. Зокрема О.Таланчук пропонує аналіз пісні
   „Закувала зозуленька, очеретом летячи" :

   Закувала зозуленька, очеретом летячи,

   Заплакала дівчинонька, з козаком стоячи.

   Не куй, не куй, зозуленько, очеретом летячи,

   не плач, не плач, дівчинонько, з козаком стоячи!

   Закувала зозуленька в вишневім саду,

   Заплакала дівчинонька по козацькому сліду...

   Як же мені не кувати, що зелен сад розвився,

   Як же мені не плакати, що вже козак женився?

   Ой у полі дві тополі, їдна в гору високо;

   Умер козак, поховали його в землю глибоко.

   Ой у полі дві тополі, а третяя ще вище;

   Поховали козаченька в сиру землю ще глибше.

   "Тепер вже ти не мій козак, а я дівчина не твоя:

   Розлучила сира земля ще й чужий край - сторона"

   (Таланчук О. Українознавчий аспект вивчення народнопоетичної творчості
   //  У зб.: Українознавство в системі освіти: Міжн. наук. - практ.конф.
   - К.: Освіта, 1996. - C. 129 - 130).

   У  пісні  передана  типова  сюжетна  ситуація: дівчина плаче, бо милий
   покинув  і  оженився  на другій. Кінцівка пісні змушує зосередитись на
   іншому:  „Тепер  вже  ти  не мій козак, а я дівчина не твоя: Розлучила
   сира земля ще й чужий край - сторона". Можливо, сюжет можна розглядати
   інакше:  козак  оженився,  поїхав  у  чужий  край і по дорозі помер. А
   можливо, дівчина помстилась козаку.

   Двічі  згадані  символічні  тополі  в полі вказують на місце поховання
   козака. Якщо ховали в полі, а не на кладовищі, це означало, що чоловік
   помер  не  своєю смертю. Згадка про козацький слід, по якому заплакала
   дівчина, припускає здогад про дівочі чари зі слідом. Недаремно дівчата
   так  ретельно оберігають від суперниці „милого слідочок", ховаючи його
   під   „кленовий  листочок".  Нарешті  вислів  „чужий  край-сторона"  в
   уявленнях  українського  народу  означає край померлих предків, вирій.
   Поява зозулі - віщунки смерті - передує трагічній розв'язці.

   Таким  чином,  народнопоетична  семантика слів уводить нас в особливий
   світ  народного  художнього  мислення,  допомагає  зрозуміти багатство
   пісні, глибину її змісту та естетику форми.

   Українські  жартівливі родинно-побутові пісні відзначаються багатством
   тематики,  художньо-зображальних засобів. Характерна риса цих пісень -
   гумористичне  світосприйняття  та  відображення  побутової  дійсності.
   Структурний   засіб  пісні  -  прийом-самохарактеристики,  коли  герой
   розповідає  про  себе  в гіперболізованій або гротескній формі. Чільне
   місце  в  жартівливих піснях посідають такі засоби досягнення комізму,
   як  модифіковані  контрасти:  молодий  і  старий, кум і кума, багата і
   бідна,  нелюб  і  любий, щедрі та скупі, роботящі і ліниві, кмітливі і
   недотепи.  Наприклад:  „Багатая  чубатая,  як  у  воза дишло", „Убогая
   красивая, як у саду вишня". Поширеним комічним засобом є нагромадження
   однотипних деталей („А в нашого Омелечка").

                           Контрольні запитання:

   1.  Що  означає  поняття  „лірика"?  У  чому  відмінність між епікою і
   драмою?

   2.  О.Довженко  писав  про  українську  пісню:  „Українська пісня - це
   геніальна   поетична   біографія   українського   народу.  Це  історія
   українського народу, народу-трудівника, народу, що цілі віки бився, як
   лев,  за свою свободу, що цілі віки витрачав усю свою силу, свою кров,
   своє  життя,  як  казав великий Шевченко, „без золота, без каменю, без
   хитрої  мови"  на  викування  у  боротьбі свободи, права на повноцінне
   життя, виявлення в житті своїх здібностей!" Яку роль відіграла пісня в
   житті і творчості видатного письменника?

   3.  Прокоментуйте вислів В.Січинського: "ці пісні - „частка давнього і
   найкращого   духовного  майна  українського  народу,  в  них -  кров'ю
   обкипілий   протест   проти  татарської  неволі,  польсько-шляхетської
   кормиги, царського гніту, наші визвольні прагнення і надії".

   4. Чи може фраза пісні впливати на настрій? Доведіть.

   5.  Досить  часто  в піснях про кохання згадуються квіти. Які саме і з
   якою метою вони використовуються?

   6.   До   якого   різновиду   можна  віднести  уривок  поданої  пісні?
   Охарактеризуйте її художні особливості

   Ой за лугом зелененьким

   Брала вдова льон дрібненький,

   Вона брала, вибирала,

   Тонкий голос подавала.

   Тонкий голос подавала

   На темнесенький гайочок.

   А там Василь сіно косе,

   Тонкий колос переносе.

   Кинув косу додомоньку,

   Я сам пішов до домоньку.

   Вийшла мати із кімнати,

   Стала Василя питати:

   Чого сидиш та й думаєш,

   Чого не п'єш, не гуляєш?

   Позволь, мати, вдову брати,

   Тоді буду пить й гуляти.

   -Не дозволю вдову брати

   Вона вміє чарувати.

   Вчарувала мужа свого,

   Причарує й сина мого.

   (Записано  від  М.Г.Петрищенко у c. Слоут Глухівського району Сумської
   області у 2002 р. викладачем ГДПУ Т.О.Скляр)

   7.На які жанрові форми поділяється народна лірика?

                             Тестові запитання

   1.Які з наведених ознак притаманні родинно-побутовим пісням?

   А).культ почуттів;

   Б).мотив нерозділеного кохання;

   В).наявний епічний компонент;

   Г).у піснях розвивається сюжетна канва.

   2.Які риси поетики пісень про кохання?

   А).гіперболізація душевної драми;

   Б).мотив ностальгії за ріднею;

   В).сентименталізація;

   Г).мотив самотності;

   Д)романтизація.

   3. Який різновид пісні представлений цими рядками?

   Найняла ведмедика за плугом ходити,

   А вовчика сіренького - волів поганяти,

   А зайчика Степанчика - передні водити,

   А лисичку Горпиночку - обідать варити.

   А).пісня про кохання;

   Б).наймитська пісня;

   В).удовина пісня;

   Г).пісня про сімейне життя.

                         Пошукові, творчі завдання:

   1. Поділившись на дві підгрупи, підготуйте конференцію на тему:

   „Психологія  української  народної  пісні";  „Народна пісня у художніх
   творах  як засіб уособлення індивідуальних переживань його героїв" (на
   вибір).

   2*.  Познайомтесь  з аудіозаписами ліричних пісень в науково-дослідній
   лабораторії університету. Напишіть твір-роздум про пісню.

   3.  У  сербській  пісні "Љубав мужа и жене" ("Любов чоловіка й жінки")
   розповідається  про  родину Йована. В родині панувала така любов, якої
   не  знайдеш  у  цілому  світі.  Люди  почали  заздрити  щастю  жінки і
   відшукали  траву-зілля  проти щастя в коханні. Що то була за трава? Чи
   близькі мотиви цієї пісні з українськими піснями?

   "Једно биље - доцно лијегање,

   друго биље - рано устајање,

   треће биље - неодговарање.

   ("Одна трава - пізнє лягання,

   друга трава - раннє вставання,

   третя  трава  - невідповідання" ). (Переклад М.Карацуби. див. Карацуба
   М.   Південнослов'янська   народна   поезія   (сербська,   хорватська,
   болгарська)  в  українській  літературній  інтерпретації  ХІХ-ХХст) //
   Диc....канд.філ.наук. - Київc. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2000. -
   C. 112)

   4.Ліричні   пісні   завжди  відзначаються  підвищеною  емоційністю  та
   метафоричністю.  Кожне слово вагоме, яскраве, неповторне. Доведіть це,
   проаналізувавши ці рядки:

   Ой я знаю, ой я знаю, чого мила красна:

   Перед нею й поза нею впала зоря ясна.

   Ой упала зоря ясна та й розсипалася,

   Мила зорю позбирала та й затикалася.

   5.  Поміркуйте,  з  якою  метою  в  народних  піснях  використовується
   діалогічне мовлення. Прокоментуйте відповідні пісні.

   6.  В  удовиних  та  сирітських  піснях  головними  є  мотиви  смутку,
   страждань,   незахищеності.   На   занятті  пропонуємо  проаналізувати
   варіанти  однієї  з  пісень  з  книжки  „Наспівала мати. Пісенний світ
   О.Довженка" / Упорядн. В.М.Пригоровський. - К.: Музична Україна, 1995.
   - C. 41, 95.

   Поміркуйте,  в  чому  між  ними  відмінність?  Які  стилістичні засоби
   увиразнюють  даний  жанр  фольклору?  Про  що  свідчить  варіативність
   текстів?    Визначте    мовні    засоби    варіювання   теми   (слова,
   словосполучення, службові елементи).

   Варіант 1 Варіант 2

   Жила вдова в кінці села, Жила вдова в кінці села,

   Ой на горі хата. Ой на горі хата.

   Хорошая вдови донька Хорошая вдови донька -

   Не дуже багата. Не дуже багата.

   Добривечір, матусенько, Добривечір, матусенько,

   Дай води напитись. Дай води напитись.

   Хорошую дочку маєш, Хорошую дочку маєш,

   Дозволь подивитись. Дозволь подивитись.

   Стоїть вода в колобочку, Стоїть вода в кубочку,

   Іди та й напийся. Пойди да й напийся.

   Шиє дочка шириночку, Сидить дочка край оконця,

   Іди та й дивися. Пойди подивися!

   Холодная, мати, вода, Мела хату, мела сіни.

   У зуби заходить. Да й засміялася,

   Хорошая дочка твоя - Вийшла мати воду брати,

   Під мислі підводить. Да й догадалася.

   Ой пий, мати, тую воду, Ой пий, мати, тую воду,

   Що я наносила. Що я наносила.

   Люби , мати, того зятя, Шануй, мати, того козаченька,

   Що я полюбила. Що я полюбила.

   Буду пити. Буду пити, Я не буду пити, -

   Буду розливати, Буду проливати,

   Нелюбого зятя маю, Нелюбого зятя маю,

   Буду розлучати. Буду розлучати.

   Не розливай, мати, воду,

   Бо важко носити.

   Не розлучай, мати, зятя -

   Тобі з ним не жити.

   Визначте  основний  настрій,  відображений  автором  в  цьому  уривку,
   проаналізуйте тропи, з допомогою яких цей настрій створено.

   7.  Підготуйте повідомлення на одну з тем: „Родина, рід у світогляді й
   житті українців та відбиття їх у фольклорі", „Доля жінки в українській
   народній пісні".

   8.  У  чому  привабливість  жартівливих  пісень? Які відповідні засоби
   використовуються  в  таких  піснях?  Відповідь обґрунтуйте на прикладі
   запропонованої пісні.

   Через греблю вода тече,

   там дівчина млинці пече

   І масличком помазує,

   Козака підманює.

   -Прийди, прийди мій миленький!

   Гречаника тобі дам,

   Та не клади під плече,

   Борошина потече.

   Ой не я бо пекла -

   Моя матінка.

   Якби я пекла,

   То б і юшка потекла.

   Запалю пучок соломи -

   Горить, не палає

   Ходить матінка по хаті,

   За жениха лає.

   А мені байдуже,

   Люблю хлопців дуже.

   (Записано   від  Г.І.  Сайко  у  с.Мельники  Липоводолинського  району
   Сумської області у 2001 р. студенткою ГДПУ О.М.Потребич)

   9.   Виконайте   філологічний  аналіз  поданої  пісні.  У  кіноповісті
   О.Довженка „Україна в огні" цю пісню співає родина Лавріна Запорожця.

   Ой що буде, то буде Щоб доїла корову.

   Робити не буду, А найму я Тетяну,

   Найму собі наймичку, Щоб збирала сметану,

   Сама сяду в запічку. А найму я Явдоху,

   Найму собі цимбали, Щоб носила до льоху.

   Щоб ніжками дримбали, А проклята наймичка

   Найму собі ще й баса, Виганяє з запічка:

   Бо робити не ласа. Годі тобі лежати

   А найму я Килину, Та давай нам плати,

   Щоб гляділа дитину, Годі тобі сидіти,

   А найму я Федору, -> Йди хазяйство глядіти.

   (Записи  Н.  Присяжнюк  в  c.  Погребище  на  Поділлі  у  книзі „Пісні
   Поділля". - К.:Наук.думка, 1976. - C. 445.)

   10.Які  мотиви,  образи,  художні  засоби  поєднують  картини Катерини
   Білокур з народними піснями?

                            Література до теми:

   1.Голубенко  І.О.  Пісенний відгомін життя (сучасна українська пісня):
   Посібник  для  студентів  української  філології та інших філологічних
   факультетів. - К.: НПУ, 1998.

   2.Гордійчук  М. Українські народні пісні. - К.: Музична Україна, 1979.
   - 271 c.

   3.Дей О.І. Народнопісенні жанри. Вип.2. - К.: Музична Україна, 1983. -
   112 c.

   4.Дмитренко М. Українська фольклористика: історія, теорія, практика. -
   К.: Ред. часопису „Народознавство", 2001. - 576 c.

   5.Копаниця Л.М. Метапонятійна модель української ліричної пісні. - К.,
   2000.

   6.Кошиць  О.  Про  українську  пісню і музику. // Народна творчість та
   етнографія - 1999. - № 1.

   7.Нудьга   Г.  Українська  дума  і  пісня  в  світі.  Книга 1. - Львів:
   Інститут народознавства НАН України, 1997. - 424 c.

   8.Пісні кохання. - К.: Дніпро, 1986. - 367 c.

   9.Пісні  Поділля / Упорядн. C. Мишанич. - К.: Наук. думка, 1976. - 520
   c.

   10.Правдюк  О. Нові записи повстанських пісень // Народна творчість та
   етнографія - 1994. - № 1.

   11.Степанишин  Б. Нове поповнення скарбниці пісенної творчості України
   // Народна творчість та етнографія - 2001. - № 1-2. - C. 81-82.

   12.Таланчук   О.   Українознавчий   аспект  вивчення  народнопоетичної
   творчості  //  У  зб.: Українознавство в системі освіти: Міжн. наук. -
   практ.конф. - К.: Освіта, 1996. - C. 127 - 132.

   13.Франко  І.  Із  секретів  поетичної  творчості // Франко І. Краса і
   секрети творчості. - К., 1980. - C. 340 - 439.

загрузка...

загрузка...
Яndex
 
загрузка...
загрузка...
Loading...
Google