загрузка...
ЗНО 2015 Шкільні твори Нелітературні твори Каталог авторів Скорочені твори Конспекти уроків Підручники
5-11 клас
Біографії
Нові скорочені твори
Cкорочені твори
Статті
Твори 12 класів
Шкільні твори
Новітні твори
Нелітературні твори
Підручники on-line
План уроку
Теорія літератури
Народна творчість
Казки та легенди
Давня література
Український етнос
Аудіокнига
Велика Перерва
Контакти
Зарубіжна література
Інші предмети
Сочинения на русском



загрузка...


Яндекс.Метрика Яндекс цитирования


Словник літературознавчих термінів

ЗМІСТ СЛОВНИКА

Пряма мова (лат. oratio recta) — дослівне відтворення чужого висловлення, супроводжуване реплікою-коментарем мовця (словами автора). П.м., на відміну від синтаксично організованої непрямої мови, будується за принципом паратаксису — вільного розташування конструктивних частин без граматично вираженого їх зв'язку ("Усміхнеться неня: «Ну і басурман!»" О. Близько). П.м. буквально відтворює усі форми чужого висловлення із властивими йому граматичними, лексичними, інтонаційними та стильовими особливостями. Взаємна непроникність конструктивних частин П.м. дає змогу мовцеві вільніше, на багатшій лексичній основі, ніж у непрямій мові, організувати авторське висловлення за рахунок застосування, крім слів із предметною семантикою, слова для означення руху, конкретних дій: "«Ану, Гаврило Петрович, прочитайте далі», — протягнув листа чоловічок" (В. Винниченко). У художній літературі П.м. використовується поряд з діалогом як важливий засіб характеристики персонажів. Використання П.м. дає змогу у словах автора, крім дослівної передачі чужого мовлення, поглибити семантичні та інтонаційні можливості художнього зображення: "«Купіть мою хустку. Дивіться, яка ловка», — тихим голосом так лагідно і боязко просила дівчина, що Климко зупинився біля неї" (Гр. Тютюнник).
загрузка...

Яndex
 
загрузка...
Google