Повість — епічний твір
середньої жанрової форми. Частіше за все
говорять про її проміжне становище між
романом і оповіданням, нечіткість і
розмитість жанрових меж. Дійсно, повість має
чимало спільного як з романом, так і з
оповіданням. У ній розкривається людська
доля, взаємини героя з навколишньою дійсністю.
Відмінності скоріше мають кількісні, а не якісні
параметри.
Якщо в оповіданні найчастіше в центрі якийсь
один епізод, одна подія, то в повісті, як і в
романі, можуть змальовуватися декілька подій,
об'єднаних, як правило, навколо одного
центрального персонажа. На відміну від роману, як
вважає В. Кожинов, для якого також характерна
багатоподієвість, але і яскраво виражена
спрямованість «до драматичності, замкнутості та
цілісності дії, сюжету», повість «не має
напруженого та завершеного сюжетного вузла», в ній
часто відсутня «єдність наскрізної дії», а тому
«типова», «чиста» форма повісті — це скоріше твори
біографічного характеру, різні художні
хроніки (див., наприклад, повість О.
Кобилянської «Царівна», написану у формі
щоденника, історико-біографічну повість С.
Васильченка «В бур'янах», трилогію Л. Толстого та
інші). Суттєвою відміною жанру повісті є її
потенційна ліричність: «Із всіх прозаїчних
жанрів повість найближча до лірики. Цей жанр
пов'язаний з роздумами, інколи цілком
відкритими, прямими, авторськими.
Ці роздуми автор об'єктивує — він їх виражає
як голос своєї епохи». Звичайно автори віршованих повістей, власне —
поем, виносять дефініцію «повість» у жанровий
підзаголовок твору (див., наприклад, «Мідний
вершник» О. Пушкіна — петербурзька повість,
«Демон» М. Лєрмонтова — «східна повість» і т. д.).
Подібну тісну співвіднесеність прозаїчних та
віршових жанрів В. Домбровський свого часу
обґрунтовував теорією розкладу поетичного змісту в
прозі. На його думку, подібно до того, як роман у
процесі історичного розвитку літератури
прийшов на зміну героїчній епопеї, так у свою
чергу повість замінила поему.
В літературі Київської Русі
повістями називали або літописи («Повість минулих
літ»), або житія святих («Повість про Акіра
Премудрого»), або воїнські повісті («Історія
Іудейської війни» Иосифа Флавія). Співвіднесеність
повістевої форми з розповідями про діяння
реальних та легендарних осіб, викладом
хроніки історичних подій якнайкраще
відповідає етимології самого слова «Повість» — це,
власне, «по-вість» (де префікс по — вказує
на віднесеність у минулий час, а вість —
значить повідомлення, розповідь, тобто — вість про
минуле, розповідь про те, що колись
відбулося). В такому жанровому розумінні
повість повинна була відрізнити всі
об'єктивно-розповідні твори (ті, які мали
внутрішню авторську настанову на достовірне,
об'єктивно-історичне висвітлення фактів життя) від
творів, орієнтованих на вимисел. Майже до
кінця XVIII століття жанр повісті, який весь
цей час плідно розвивається, не
використовується в значенні терміна. Свої
жанрові, власне літературно-художні, риси
повість отримує з розвитком поняття вимислу в
літературі, коли документальності її змісту була
протиставлена вигадана фабула. В 1832 році Н.
Кошанський давав таке визначення жанру: «Повісті
бувають: істинні та вимислені. До істинних
належать історичні та реальні. До вимислених:
моральні, почуттєві і т. п.».
У сучасному розумінні повість існує з першої
половини XIX століття («Маруся», «Сердешна
Оксана» Г. Квіт-ки-Основ'яненка). Подальша жанрова
еволюція повісті пов'язана з творчістю Марка
Вовчка («Інститутка»), Т. Шевченка
(«Художник», «Музикант»). Майстрами цього жанру
виявили себе І. Нечуй-Левицький («Микола Джеря»),
Б. Грінченко («Серед темної ночі», «Під тихими
вербами»), І. Франко («Захар Беркут»), М.
Коцюбинський («Fata morgana»), О. Кобилянська
(«Земля»). У літературі 20—30-х років XX
століття провідне місце посідали повісті М.
Хвильового («Санаторійна зона»), В. Підмогиль-ного
(«Третя революція»), П. Панча («Голубі
ешелони»).
В сучасній літературі важливе місце повість
посідає у творчості О. Гончара, Г. Тютюнника,
Б. Харчука, В. Шевчука, Є. Гуцала, В. Дрозда,
В. Яворівського. Як і роман, вона може мати
жанрові різновиди: історична, соціально-побутова,
політична, пригодницька,
фантастична.
|
загрузка...
Украинская Баннерная Сеть
|
