Оксюморон, або оксиморон
(грец. οξόμωρον — нісенітниця), —
це стилістична фігура, що полягає у зведенні слів
або словосполучень, значення яких взаємовиключає
одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу.
Наприклад: «На нашій — не своїй землі» (Т.
Шевченко); «довго тягтиметься мить» (Є. Плужник);
«холодний окріп нарзану» (М. Лєрмонтов).
Оксюморон дуже виразний стилістичний прийом:
використовуючи мінімум мовленнєвих засобів,
він характеризує складність, внутрішню
суперечність описуваного предмета або
явища:
Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха
співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити
хочу! Геть думи сумні!
(Леся
Українка)