Анепіфорою (грец. άνεπιφορά ), або
просаподосісом (грец.
προσαποδο-σιζ — буквально надлишок), або
кільцем, називається
стилістична фігура, яка зв'язує повтором окремих
слів чи словосполучень початок і кінець суміжних
мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї
одиниці (речення чи віршовий рядок).
Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський,
зокрема, писав: «Повторення початкового слова або
фрази на кінці того самого речення, вірша, строфи
або цілої п'єси, через що дана гадка або ж ряд
гадок, що творять логічну цілість, отримує певного
роду заокруглення; звідси й назва тієї фігури». Наприклад:
Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і
трави, і води...
(В. Сосюра)
Усміхнулась Катерина, .
Тяжко усміхнулась.
(Т. Шевченко)
Кільце часто використовується з композиційною
метою, відзначаючи початок і кінець строфи. У
цьому випадку говорять про кільце строфи:
У цьому полі, синьому, як льон, де тільки ти
— і ні душі навколо, уздрів і скляк — блукало
серед поля сто тіней. В полі, синьому, як
льон.
(В. Опус)