Стах Вікторія

Стах Вікторія

Вікторія Стах народилася 1969 року в Києві.

Закінчила українську філологію Національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Працювала лаборантом на кафедрі української літератури, молодшим науковим працівником у музеї-квартирі П.Г. Тичини, зав.відділом літератури й мистецтва еротичного часопису для сімейного читання «Лель», редактором в журналі «Україна», кореспондентом в газеті «Україна молода». На різних каналах українського телебачення - у іпостасях: редактора, літературного редактора, перекладача, автора й ведучої телевізійних рубрик, кореспондента etc.

З 1985 року широко друкувалась в українській періодиці як поетка, прозаїк, публіцист, журналіст та літературний критик.

Автор збірок віршів «Побачення біля трансформаторної будки», «Пан Кухоль» (для дітей) та «Ритуальне самогубство». Автор ідеї та співупорядник Антології української еротичної поезії «Біла книга кохання». Співавтор численних антологій прози та поезії, переможець кількох конкурсів, зокрема конкурсу видавництва «Смолоскип» за спільну з Михайлом Бринихом книжку інтерв'ю з українськими діячами культури та мистецтва.

Вікторія Стах неабияк пишається своєю єдиною за життя (не рахуючи шкільних похвальних грамот) відзнакою від Творчої Асоціації "500" за 1999 рік, що її отримала як «Жінка, яка робила в літературі 90-х усе, що хотіла вона сама».

Украинская Баннерная Сеть

Загрузка...

(1969)