Катерина Перелісна - українська поетеса і письменниця, авторка численних творів для дітей.

Народилась Катерина 1902 року у Харкові. Батько її, Федір Глянько (1879—1955), був  одним із піонерів українського руху серед харківського робітництва, з 1900 активний член Української Робітничої Громади в Харкові, шо була керована Гнатом Хоткевичем. Також Федір був співзасновником Українського Робітничого Театру, а з 1917 ще й член  Центральної Ради і учасник Трудового Конгресу.

Навчалась Катерина в українській гімназії ім. Б. Грінченка у Харкові.  В цій гімназії викладали найкращі харківські україністи.

Директором школи був Микола Федорович Сулима, учений мо­вознавець-україніст. У той час йому було коло тридцяти років. Він здорово кричав на учнів і всі його побоювалися. Кричав він і за по­милки в розмовній українській мові. Якось одна дівчина плаксиво поскаржилася: "Хлопці деруться", а він на неї: "На стіну можна дер­тися, а хлопці б'ються".

Як пише Катерина Перелісна у своїй автобіографії,  1917 року вона "перейшла до новозаснованої української гімназії ім. Б. Грінченка, директором якої був М, А. Плевако, а заступником директора і викладачем українсь­кої мови О. Н. Синявський". Учителями були О. І. Попов, М, Г. Йогансен (Майк Йогансен), поетеса Христя Алчевська. Драматичним гуртком керував молодий тоді педагог М. Ф. Сулима, а фахові пора­ди давав Гнат Хоткевич. На заняттях літературного гуртка чимало уваги було приділено поглибленню знань про українську народ­ну творчісіь, зокрема пісні. "Гімназія мала тяжкі умови для праці, - пише К. Перелісна, - бо зі зміною влади мінялись умови, поки на­решті її закрили. 1919 року був другий приспішений випуск, до яко­го попала саме моя кляса. Організувалися педагогічні курси імени Сковороди, що заповнені були головним чином колишніми учнями гімназії імени Б, Грінченка"."

Після закриття школи молода Катерина Глянько займалась письменницькою і педагогічною діяльністю, була редакторкою українських книг.

Пізніше, вже із сином, вона змушена була емігрувати у Північну Америку. Батько Катерини, Федір, як учасник українського руху і діяч УАПЦ, не уникнув репресій з боку комуністів - деякий час він провів у радянських тюрмах, врешті також емігрував до Штатів.

У діаспорі Катерина Перелісна зберегла свій талант письменниці, і продовжувала писати для дітей. Вона переймалась тим, щоб діти української діаспори, відірвані від своєї рідної мови, вчили її та не забували.

Твори Катерини Перелісної навіть покладені на музику, зокрема, Українським хором бандуристів (Hryhory Kytasty of the Ukrainian Bandurist Chorus) та композитором Володимиром Кассарабою.