Левін Борис Наумович — український та російський письменник.

Народився 5 травня 1919 року в м. Чернігів. Закінчив 1941 року Ніжинський педагогічний інститут. Учасник Великої Вітчизняної війни. Був на педагогічній і журналістській роботі.

Автор збірок оповідань «Сходить сонце» (1948), «Золоті зерна» (1950), «Єгорка» (1956), «В дорозі» (1957), «Баклага води» (1958); збірок повістей і оповідань «Загубленими слідами» (1958), «Відплата», «Коли людині сімнадцять» (обидві — 1961), «Серце не знає спокою» (1962), «Добрі люди» (1963), «Твої сини» (1969), «Роса на горобині» (1980); повістей «На початку літа» (1957), «Ще один крок» (1964), «Тепло ранньої осені» (1967). Роман «Веселий мудрець» (кн. 1—3, 1972 — 1987) — про життя, літературно-громадську та педагогічну діяльність І. Котляревського. Співавтор збірки «Вінок І. П. Котляревському» (1969), укладач і співавтор збірки «Вінок М. В. Гоголю» (1984).