ВАЛЕНТИН ЧЕМЕРИС
Додаткова біографія
Валентин Лукич Чемерис народився 8 липня 1936 року в с. Заїченці на
Полтавщині.
Сорок років (з 1953 року) жив і працював у Дніпропетровську, де й
розпочався його творчий шлях. 1971 року закінчив Вищі літературні курси при
Літературному інституті ім. О. М. Горького. Працював у радгоспі, на ряді
підприємств Придніпров’я, в редакціях обласних газет, видавництві “Промінь”. У
1989 — 1993 роках був головою Дніпропетровської організації Спілки письменників
України. Працював в адміністрації Президента України. Нині живе в Києві, працює
в редакції газети “Літературна Україна”.
Прозаїк. Видається з 1962 року, в тому числі й іноземними мовами. Автор 28
книг, серед яких історичні романи: з життя Давнього Риму “Скандал в
імператорському сімействі” та Скіфії — “Ольвія” (видання 1983, 1985, 1990 та
1993 років), “Смерть Атея” (1990 рік, літературна премія імені
Д. І. Яворницького); фантастичні — “Білий король детективу”,
“Приречені на щастя” та інші.
Валентин Чемерис також автор низки гумористичних творів (збірок “Хто на
току, а хто на боку”, “Урок виховання”, “Коли спокушає диявол”, “Сватання по
телефону”, “Гуморески”, “Вуса №3”, “Операція “Земфіра”; роману “Родина Гордія
Залізняка”; лірико-гумористичної повісті “В понеділок після вибуху”). За збірку
“Еліксир для чоловіків” у 1990 році йому присуджено республіканську премію в
галузі сатири та гумору імені Остапа Вишні.
У 1993 році вийшов роман В. Чемериса “Фортеця на Борисфені”, в якому
розповідається про боротьбу за незалежність України. Цій же темі, тільки на
іншому матеріалі, присвячено роман-есе “Президент”.
У 1995 році вийшов історичний роман “Епірська відьма, або Олімпіада —
цариця Македонська”.
Повість “Я любила Шевченка” датується 1996 роком.