Анатолій Агафонович Бортняк народився 27 квітня 1938 р. в с. Олександрівка Тростянецького району в учительській родині. Дитинство майбутнього письменника пройшло в с. Жабокричі Крижопільського району. Картини, які він бачив хлоп'ям, надовго закарбувалися в пам'яті, а з часом були відтворені в поезіях. Животіння в окупованому селі, приниження, бомбардування, спалення сусіднього партизанського села Павлівки... Пам'ятає Анатолій, як вони, сухоребра малеча, по черзі крутили корбу і частували криничною водою бійців, що вигнали з села німоту. І за це дітям перепадала то грудочка цукру, то гільза від патрона. За декілька вечорів у свої неповні шість років з маминою допомогою вивчився хлопчик грамоти і кривульками виписував першого в житті листа батькові на фронт. А в чоботях, пошитих зі шкіри подарованого патронташа, пішов у 1945 році в перший клас.

В 1960 р. закінчив філологічний факультет Одеського університету. Спершу працював у Тульчинській районній газеті, потім — у Вінницькому радіокомітеті, переважно старшим редактором художнього мовлення. До спілки письменників України прийнятий у 1965 р. 1974-1986 рр. — відповідальний секретар Вінницької письменницької організації. Він член правління Спілки письменників України (СПУ). З 1993 р.— оглядач з питань літератури та мистецтва «Вінницької газети». Зокрема, веде популярні рубрики «Од слова до слова...» (з історії, сучасного стану і розвитку української мови);

«Надбужанські музи» (літературно-мистецька сторінка) і «Сміхопад» (сатирично-гумористичні добірки).

Лауреат обласних літературних премій ім. М. Трублаїні та ім. М. Коцюбинського (з 1992 р. ця премія — Всеукраїнська), а також Всеукраїнських — ім. В. Сосюри (за лірику, 1985 р.), ім. О. Копиленка (за твори для дітей 1987 р.), ім. С. Олійника (за сатиричні збірки, 1991 р.), «Срібний Еней» (за сатирично-гумористичні публікації в журналі «ВУС», 1993 р.), ім. С. Руданського (за сатиру й гумор, 1995 р.). У 1995 р. відзначений Міжнародною премією за цикл іронічних катренів «Біблійна алегорія» (США, Філадельфія). 1997 р. став дипломантом Міжнародного конкурсу «Створімо сучасну українську патріотичну пісню» (Всеукраїнська музична спілка разом з Українським культурним центром м. Детройта-Воррена, США). За збірки віршів «Одинадцята заповідь» і «Важке щастя» письменник відзначений Всеукраїнською літературно-мистецькою премією імені Євгена Гуцала (2003).

Основні видання творів письменника: збірки поезій: «Мелодія» (К., 1965), «Немирівське шоссе», «Довголіття» (Одеса, 1970), «Полустанок» (К., 1973), «Право» (Одеса, 1975), «Русло» (К., 1977), «Батькове вогнище» (Одеса, 1979), «Адреса» (К.,1987), «Синоніми до України» (Вінниця, 1993), «Журавель у небі» (Вінниця, 1996); збірник сатири і гумору: «Майте на увазі» (Одеса, 1981), «Бажаю усміху!» (К., 1981), «Невже таке буває?» (К., 1984), «Де правда, де вигадка?» (Одеса, 1986), «Вибране» (К.,1988), «Помилки Колумба»(К., 1991).

Твори А. Бортняка друкувалися в Росії, Білорусі, Молдові, Казахстані, Польщі, Болгарії, Угорщині, Канаді, США, Австралії та інших країнах.