Зарубіжна література Теорія Каталог авторів 5-12 клас Контакти Партнери
ЗНО 2014
Біографії
Нові скорочені твори
Cкорочені твори
Статті
Твори 12 класів
Шкільні твори
Новітні твори
Нелітературні твори
Підручники on-line
План уроку
Народна творчість
Казки та легенди
Давня література
Український етнос
Аудіокнига
Велика Перерва
Актуальні матеріали
Увага "АКЦІЯ"
Інші предмети



загрузка...
загрузка...





Яндекс.Метрика Яндекс цитирования


Конспекти уроків російською мовою
Реферат, курсова, контрольна, дипломна робота, твір. Скористайтесь пошуком. Ви знайдете всі необхідні матеріали. =>>>>>>>>

Стаття

Франко Іван
Вивчення казки Івана Франка «Фарбований Лис»
5 клас

А. Ситченко,

доктор педагогічних наук
Миколаїв



Дитинство письменника. І. Франко-казкар (зб. «Коли ще звірі говорили»).

Зміст казки, головні персонажі, другорядні. Образ Лиса, риси його характеру. Особливості літературної казки, її відмінність від народної.

ТЛ: літературна казка. Інтонація читання. Мова автора і мова персонажів — дійових осіб (із навчальної програми).

У вступному слові вчителя про письменника варто підкреслити допитливість малого Івана, розкрити його дитячі захоплення і розваги. Це наблизить п'ятикласників до особи художника, дасть їм певне уявлення про його розум і почуття, підготує до осмислення джерел збірки казок Івана Франка «Коли ще звірі говорили».

Варто почати з того, що допитливий Іван нікому не давав спокою, бо все йому було цікаво: і місяць чому буває то повний, то серпастий, і сонце чому сходить і заходить, і чи розмовляють між собою звірі...

— Діду, — питає хлопець старого, зустрівши його в лісі, — а чи звірі вміють говорити? Адже ми говоримо!

— Ні, — зітхає дідусь. Тепер людям слова не дають сказати, не те що тварині.

Згадав раптом Івась, що й справді: як прийде, бувало, жандарм у кузню до батька, то всі замовкають. Глибоко замислився хлопець, зробився навіть суворим. Та недовго, бо навкруги те, що він любив над усе: гори, ліси, зелені долини, де соковита трава, сповнена веселих коників-стрибунців, метушливих комах, співучих пташок.

Особливо любив Іван бувати в лісі. Ніхто так не вмів збирати гриби, як він! Аяк він умів висвистувати, наслідуючи птахів! Та робилося моторошно, коли в гущавині хлопця раптом обступали старезні дуби, граби, берези. Ось осика вся тремтить. Хто це її так налякав? Страшно стає й малому. А там он яр. У ньому живе ведмідь-пасічник. Ліс живе, кричить, сміється, стогне, як не розмовляє?.. Мабуть, і звірі між собою говорять, як оцей ліс та люди (За книгою Петра Колесника «Терен на шляху»).

Далі вчитель зверне увагу учнів на вступну статтю про Івана Франка, що в підручнику [1: 85-86]. Для її самостійного опрацювання п'ятикласникам пропонується орієнтовна основа розумових дій:

Наприклад:

1. Де і як провів дитячі роки Іван Франко?

2. Які дві сили вплинули на його характер?

3. Чому Франка називають «титаном праці»?

Внаслідок проведеної самостійної роботи з підручником школярі одержать початкові відомості про І. Франка та джерела його творчості, що послужить змістовним коментарем до твору, який вивчатиметься — казки «Фарбований Лис». Поглиблюючи знання про письменника, вчитель розповість про те, які твори І.Франко написав для дітей, звідки в нього виник інтерес до казок про тварин, запитає учнів, які казки цього автора вони вже читали.

Після опрацювання біографічного матеріалу про письменника й відповідей учнів на поставлені запитання слід перейти до первинного читання твору. Радимо (у настанові) дітям уже під час першою читання казки якнайповніше уявити зовнішність дійових осіб, побачити їхню поведінку, не оминути увагою картини природи, спробувати відчути, як письменник ставиться до своїх героїв, насамперед — до Лиса. Добре було б, якби всю казку прочитав сам учитель, подавши приклад правильної інтонації.

Наступний етап вивчення твору — його аналіз — реалізується внаслідок взаємодії вчителя й учнів під час розв'язання завдань і запитань, спрямованих на засвоєння тексту. Важливо витримати певну систему бесіди, зумовлену своєрідністю змісту й особливостями сприймання художньої літератури. Адже кожне поняття — про весь твір чи про певний художній образ — складається з конкретної системи компонентів. Тому слід подбати про структуру розумових дій, відповідну будові художньої тканини твору й спрямовану на засвоєння його змісту і значення. Наприклад, поняття про образ Лиса складається з конкретних уявлень про його зовнішність, внутрішній світ і характер. Кожне із названих понять, у свою чергу, складається з підпорядкованих уже йому підсистем знань. Так, поняття про внутрішній світ Лиса передбачає уявлення про його поведінку, мову, стосунки з іншими персонажами тощо, тобто, потребує розкриття певної системи образотворчих засобів, звідси — й певної послідовності розумових дій, необхідних для цього.

Обираємо пообразний аналіз твору, керуючись жанровими особливостями казки, за якими події легко запам'ятовуються юними читачами, тому не потребують спеціального вивчення, як зазвичай цього вимагає подієва робота з текстом. До того ж, зміст твору добре відомий п'ятикласникам ще, мабуть, із дошкільного віку. У тексті домінує один головний герой, пояснення якого буде стосуватися і всього твору. Отже, випадає нагода провести саме пообразний аналіз цього художнього твору.

Зусилля учнів потрібно зосередити на розкритті змісту і значення образу Лиса; для цього варто звернутися до тих чи тих уривків з тексту, інших дійових осіб, які допомагають пояснити образ головного героя казки.

Обговорення твору «Фарбований Лис» варто розпочати із запитань:

1. Чи любите ви цю казку, читали її раніше?

2. Хто з її дійових осіб найбільше запам'ятався?

3. Яким ви уявляєте Лиса під час його розмови з іншими звірами? Опишіть його зовнішність.

Цими завданнями доведеться обмежити розмову з учнями про казку на першому уроці її вивчення. Зважаючи на широку попередню обізнаність п'ятикласників зі змістом твору, для розповіді про його героїв доцільно використати усне малювання, що виявиться хорошим ілюстративним матеріалом до прочитаного. Третє завдання може скласти основу домашньої роботи: учням пропонується намалювати (можна й усно) портрет Лиса або інших звірів із цього твору, приготуватися до їх портретної характеристики. У цій роботі п'ятикласники скористаються таким алгоритмом-рекомендацією:

1. Перечитай текст.

2. Знайди в ньому опис зовнішності Лиса.

3. Визнач, з яких портретних деталей він складається. Випиши їх послідовно в зошит.

4. В яких словах цього опису відчувається авторське ставлення до героя? Яке воно?

5. Чи подобається тобі Лис?

6. Спробуй подумки уявити, як він виглядає.

7. Усно або фарбами, олівцем намалюй Лиса. Які події з твору малюнок допомагає уявити?

Наступний урок вивчення казки варто розпочати з обговорення учнівських малюнків, яке завжди виходить досить жвавим, зацікавленим і пізнавальним. На основі конкретно-чуттєвих образних уявлень школярі наближаються до ширшої розповіді про головного героя. Подальша бесіда йде в такому напрямі:

1. Чим хвалився Лис перед іншими звірами?

2. Розкажіть про його невдале полювання. Чому Лисові не пощастило?

3. Що примусило його залізти до смердючої бочки? Чи був у нього інший пристойний вихід?

4. Як повівся Лис після невдалого полювання?

5. Чи схвалюєте ви його поведінку? Поясніть свої почуття.

Розповідь п'ятикласників про головного героя казки «Фарбований Лис» є програмовою вимогою до їхніх читацьких знань і вмінь. Наведена бесіда порядком своїх запитань служить орієнтовною основою розумових дій для учнів у цій роботі. Відбувається актуалізація не лише думок і почуттів школярів, а й способу розповіді про конкретного героя — Лиса, образ якого розкривається в намірах і діях, словах і вчинках. У п'ятикласників виробляється розуміння того, що розповідь про будь-якого героя складається з відомостей саме про ці прояви його поведінки. Спираючись на таке відкриття, учні з більшою готовністю сприйматимуть і порядок іншого — подієвого аналізу твору, для якого розгляд подій є родовою ознакою.

Аналітична бесіда про твір переходить у синтетичну, яка має привести учнів до контекстних образних і поняттєвих узагальнень. Наприклад:

6. Що відчули ви, дізнавшись, як звірі викрили хитрого Лиса?

7. Проти яких людських вад спрямована ця казка? Поясніть свою думку.

8. Які твори, де б викривалися хвальки й хитруни, ви читали? Розкажіть про них.

9. Як треба впливати на подібних людей і чи є у вас такий досвід?

10. Чому казка «Фарбований Лис» називається літературною? Спробуйте знайти відповідь на це питання в підручнику [1: 83].

Ці та подібні питання складають підсумкову роботу над твором і можуть перетворити розмову про твір на бесіду з приводу нього, тому потребують обережного підходу до своєї реалізації, бо не повинні далеко виходити за межі прочитаного. Аналізуючи пообразним шляхом нові й нові літературні твори, п'ятикласники повніше усвідомлюють порядок його проведення, вдосконалюють способи опрацювання часткових операцій, насамперед опис зовнішності персонажа та розповідь про нього тощо.

На завершення роботи над текстом казки доцільно провести її рольове читання, щоб унаочнити художні картини, розрізнити мову автора й мову персонажів, домогтися виразного прочитання твору. Попередньо учням можна пояснити поняття інтонації й темпу читання, мови автора й дійових осіб твору. Важливо звернути їхню увагу на відповідні статті в підручнику, порадити їх прочитати після уроку. Назви статей: «Виразне читання. Інтонація та темп читання» і «Дійові особи. Мова автора і мова персонажів» служать виразними опорними сигналами для самостійної розумової роботи п'ятикласників.

Література

1. Цимбалюк В. І. Українська література: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. зал. / В. І. Цимбалюк, В. В. Потіха. — К.: Навч. книга, 2005. — 320 с


загрузка...

загрузка...
Яndex
 
загрузка...
загрузка...
Loading...
Google