загрузка...
ЗНО 2015 Шкільні твори Нелітературні твори Каталог авторів Скорочені твори Конспекти уроків Підручники
5-11 клас
Біографії
Нові скорочені твори
Cкорочені твори
Статті
Твори 12 класів
Шкільні твори
Новітні твори
Нелітературні твори
Підручники on-line
План уроку
Теорія літератури
Народна творчість
Казки та легенди
Давня література
Український етнос
Аудіокнига
Велика Перерва
Контакти
Зарубіжна література
Інші предмети
Сочинения на русском



SELECTORNEWS - покупка, обмен и продажа трафика
загрузка...


Яндекс.Метрика Яндекс цитирования


Стаття

Франко Іван
Варіант аналізу повісті І. Франка «Захар Беркут»
7 клас

А. Ситченко,

доктор педагогічних наук Миколаїв



Вивчення значного за обсягом епічного твору передбачає застосування подієвого аналізу. Після вступного слова про основні персонажі й події, які передують тим, що відкриються семикласникам у VI розділі повісті, вчитель може дати таку настанову: «Під час читання твору намагайтесь уявити членів тухольської громади як живих, відчути їхні настрої, зрозуміти наміри. Спробуйте подумки описати місцевість, в якій знаходиться Тухля».

У класі доцільно прочитати текст до слів: «Вже зовсім опустіло село». Саме цей уривок є ключовим для розуміння змісту всього твору й зокрема VI розділу. Його зміст дає змогу одержати хоча й первинне, але правильне уявлення про образи Захара Беркута, його сина, Мирослави, тухольців, а також Тугара Вовка як антигероя, що мимоволі втягує читача у моральний конфлікт повісті, спонукає до адекватного морального вибору.

Уривок має досить матеріалу й на те, щоб читачі могли контекстно відтворити місцевість, де проживає громада, правильно оцінити згодом бойове мистецтво тухольців та їхніх ватажків, які вдало використали природні можливості для знищення ворога.

Для домашньої роботи учням слід повідомити основні, вузлові питання бесіди, яка відбудеться про цю частину твору наступного уроку. Наприклад:

1. Зверніть увагу на те, який лад панував у громаді. Чи схвалюєте ви такий устрій?

2. Якими турботами живуть керівники Тухлі? Як це їх характеризує?

3. У чому виявилися мужність і бойове мистецтво тухольців? Розкажіть про їхній задум знищити ворога.

4. Якими змальовані вороги — монголи і зрадник Тугар Вовк? Що в їхній зовнішності, мові, вчинках відштовхує вас?

5. Як автор передав не лише силу, а й красу образів тухольців? Доберіть приклади з твору.

Завдяки цим завданням семикласники зможуть переконливо пояснити зміст прочитаного, розкрити образні деталі тексту. Характер настанови і запитань-орієнтирів (для самостійного опрацювання твору) скеровує учнів на подієвий спосіб аналізу. Цьому сприяє й побудова повісті, яка пропонується учням в уривках із чотирьох частин: VI-XI розділів.

Наступний урок має на меті перевірити, поглибити й узагальнити знання школярів про письменника і його твір. Основу взаємодії вчителя й учнів становитиме частково-пошукова бесіда з елементами проблемності. Це означає, що в ній мають оптимально поєднуватись завдання репродуктивного й творчого характеру, спрямовані на відтворення зображеного письменником і висвітлення істотного в художніх уривках. Наприклад:

1. Які історичні події покладені в основу повісті «Захар Беркут»? Назвіть мовні засоби, які допомагають відтворити епоху.

2. Чим зацікавив вас твір? Які уривки, картини з нього вам особливо запам'ятались? Перекажіть їх.

3. Як ви ставитесь до тухольців? Чи подобається вам їхній громадський лад? Які його переваги ви побачили?

4. Хто з членів тухольської громади викликав у вас найбільшу повагу? Поясніть чому?

5. Які почуття виникли у вас до Тугара Вовка, монголів, Бурунди?

6. Як письменник намагається протиставити характери тухольців і завойовників? Якими прийомами йому вдається досягти цього?

7. Як автор показує не лише силу, а й привабливість, красу громади? Наведіть приклади з тексту.

Розкриваючи історичну основу повісті «Захар Беркут», учні спиратимуться й на відомості з підручника про події, які передують зображеним у VI розділі. Вважаємо потрібним викликати в школярів роздуми про те, чим могли зацікавити письменника ті давні події. Семикласники вже вивчили вірш «Товаришам із тюрми», пригадають біографічний матеріал про Франка й зможуть припустити, що коли він боровся проти несправедливого ладу, виступав за «людське щастя і волю», переконував у перевагах спільної, організованої боротьби, то й увагу його привернула історія про те, як трудова громада Тухлі боронила свою волю й незалежність і досягла в цьому успіху.

Подібна розмова, проведена під час підготовчої роботи до читання твору, його перших частин, розвиватиме в школярів здатність до гіпотетичного мислення, спонукатиме «бачити», відчувати присутність автора у зображуваних ним подіях.

Ясна річ, повну відповідь на це питання учні зможуть дати, лише прочитавши твір до кінця, проникнувши в смисл «пророчого слова» Захара Беркута і своєрідного епілогу, в якому письменник з прикрістю констатує, наскільки справдилися останні слова старого ватажка, і виражає надію на прийдешність щасливої доби відродження свого народу.

Звичайно, буде природним запитати й у самих читачів про їхнє ставлення до зображуваного. Як показує досвід вивчення цього твору в школі, підлітки не залишаються байдужими до цікавих і динамічних подій, змальованих у повісті. Вони схвально відгукуються про задум Максима Беркута заперти чужинців у долині й знищити їх там в облозі. Мужність і бойова майстерність оборонців Тухлі виявилися в тому, як вдало вони здійснюють цей задум, не пошкодувавши й села, розуміючи, що поступаються набагато меншим.

Школярі прихильно ставляться до громадського устрою тухольців, які мали рівні права, жили в праці мирно і дружно, були вільними й незалежними. Саме завдяки демократичному ладові, що утвердився в громаді, вдалося уникнути легковажних і поспішних заходів, подбати про міцну відсіч ворогові. Так, слушною була відповідь громадян Захарові про неможливість розбити ворога малими силами, які були тоді в тухольців. Особливі ж переваги громади виявилися в тому, що спільно вдалося не тільки швидко евакуюватися з села, а й побудувати камінний «мішок» для монголів у долині, що мало стати запорукою перемоги над загарбниками.

Учні впевнюються в перевагах громадського способу життя, але й вирізняють з-поміж тухольців батька й сина Беркутів, Мирославу — дочку зрадливого боярина. Саме ці персонажі викликають у них найбільшу симпатію своїм гострим розумом і ніжним та щирим серцем. Прикладами можуть бути і Максимів план замкнути ворога у котловині, щоб «вирубати до останнього...», і поведінка Мирослави, її ніжні стосунки з коханим — молодим Беркутом. Особливу ж повагу висловлюють юні читачі до Захара Беркута, який сприймається ними як святий мудрець, що завжди володіє істиною. Вони безпомилково пізнають у ньому головного героя повісті, в чому надалі остаточно переконуються.

Ці персонажі — різні вдачею. Захар — розважливий і мудрий старець; його син Максим — палкий і гострий на розум юнак, а Мирослава — ніжна й водночас вольова натура. Старого Беркута ми часто бачимо у важкій задумі про долю рідного краю: «хмару суму на Захаровім чолі» нагнав тривожний сон, який досить швидко справдився, що, звичайно, не могло розрадити старого, бо «серце його скиміло...». З болем Захар Беркут сприйняв і закиди громади про неспроможність двобою з нападниками. І тільки ясний план Максима додав йому радості й сили, бо то був справді блискучий стратегічний задум, в якому відчувався «смілий дух воїна-патріота». Мирослава ж полонить своєю сміливою рішучістю й благородством, коли йде на розрив із бать-ком-зрадником, коли переходить із табору в табір, дотепно використовуючи то перепустку-перстень, то роль монгольського посла. їх об'єднує жертовне розуміння своєї ролі, здатність поступитись найдорожчим — життям задля спільного добра.

Інакше почувають себе завойовники, особливо старший серед них — Бурунда-бегадир та його блюдолиз боярин Тугар Вовк. 1 ставлення читачів до них таке ж негативне. Хіба може бути привабливим «страшний велетень» Бурунда або монголи, які з лютими криками кинулись руйнувати мирні обійстя? Груба мова бегадира, лакейська поведінка боярина, бандитські дії завойовників одразу викликають неприязнь до них. Таке ж ставлення до них відчувається і з боку автора твору, який жваво повідомляє, як «градом посипалось каміння на їх голови, і не одному з вояків Чінгізхана кров залила очі, мозок бризнув на кам'яні стіни з розбитого черепа». У цих словах — і гнів проти загарбників, і зневага до них, безпорадних проти тухольської вигадки, і втіха від вдалого нападу на чужинців, запертих у кам'яному мішку.

Так уже з перших рядків твору письменник намагається протиставити два табори, які почали між собою смертельний двобій.

Своєю поведінкою, намірами і вчинками, взаєминами, навіть зовнішністю й мовою герої твору досить яскраво вимальовуються перед читачами, для яких чітко з'ясовано, на чиєму боці кривда, а де — правда. Учні мимохіть стають причетними до конфлікту, який ведуть між собою персонажі, бо симпатія до одного з них і антипатія до іншого неминуче породжують могутню силу співпереживання — емпатію, у чому й полягає чарівна сила мистецтва.

Щоб глибше відбити в свідомості зміст прочитаного розділу, учні складають його план. Наприклад: 1) Віщий сон. 2) Страшні вісті. 3) Громадська рада. 4) Бойова поміч. 5) План Максима. 6) Оборонні приготування. 7) Самовпевнені завойовники. 8) Облога. 9) Новий підступ боярина. 10) Тухольський посол.

У разі потреби семикласники закінчать складання цього плану й дома. Крім того, вони можуть самостійно прочитати й наступні розділи повісті — до її кінця. Добре, що твір гостросюжетний, із майстерно вималюваними батальними сценами, яскравими типовими характерами, тому з інтересом і розумінням сприймається підлітками.

Для домашнього читання учням слід рекомендувати орієнтовні завдання, які б дали їм змогу контекстно сприйняти художній матеріал і підготуватися до аналітико-синтетичної бесіди про його зміст, що відбудеться наступного уроку. Наприклад:

1. Уважно перечитайте опис переговорів між Бурундою і Захаром Беркутом. Подумайте, чому була відхилена пропозиція монголів?

2. Зверніть увагу на опис у творі камінного Сторожа. Яку роль він зіграв у знищенні ворога?

3. Уявіть найбільш яскраві картини нападу на чужинців у долині. Назвіть вдалі й мистецькі воєнні заходи тухольців.

4. Знайдіть у тексті слова Захара Беркута, які виявилися пророчими? Поясніть їх зміст.

5. Визначте, що таке літературний характер та для чого і як слід характеризувати дійових осіб прочитаного твору?

6. Збирайте матеріал для написання твору на тему: «Захар Беркут — патріот Руської землі» або розповіді на одну з тем:

1. Уривок із твору, який найбільше сподобався.

2. Моє ставлення до Максима Беркута.

3. Чим подобається мені Мирослава?

Такі широкі домашні завдання варто заздалегідь заготувати на дошці або стенді тощо. Вони не надто обтяжливі для учнів і тільки скеровують їх на головні напрями дослідження змісту прочитаного, чим, до речі, сприяють раціональному використанню часу. Тоді бесіду про зміст VII-IX розділів твору «Захар Беркут» можна побудувати за допомогою таких вузлових питань:

1. Розкажіть про переговори між Тугаром Вовком та Захаром Беркутом. Чому була відхилена пропозиція боярина? Як ви до цього ставитесь?

2. Опишіть кам'яного Сторожа. Чому його так назвали? Яку роль відіграв Сторож у знищенні ворога?

3. Як у Захара виник задум потопити ворогів у котловині? Розкажіть, як тухольці здійснили цей намір?

4. Як розкривається характер старого Беркута? Для відповіді використайте план характеристики персонажа, поданий у підручнику.

5. Який внесок у розгром чужинців зробили Максим і Мирослава? Розкажіть про них, поясніть їхню поведінку.

6. У чому виявилася сила тухольців, слабкість завойовників? Наведіть приклади з твору.

7. Які слова Захара Беркута стали пророчими? У чому полягає їх зміст та чи не втратив він свого значення?

Відповідаючи на запитання, учні відтворюють ключові уривки з прочитаного, зупиняються, зокрема, на епізоді переговорів Тугара Вовка з ватажком тухольської громади. Вони переконуються в підступності ворогів, зрадника боярина, які намагалися хитрощами та погрозами вирватися із зашморга. На противагу чужинцям, Захар Беркут веде одверту розмову як із ворожим посланцем, так і з тухольцями. Хоча з ситуації, яка склалася, є кілька виходів: пристати на умови Тугара Вовка, або битися до загину, чи втікати в гори — правильним уявляється тільки один — виконати план знищення зайд, не зрадити надії сусідів — верховинців та загірян, яких чекає неминуча загибель, якщо тухольці втратять честь або мужність. Такий вибір має реалізуватись і в серцях школярів-читачів, які з розумінням ставляться до позиції Захара Беркута, відчувають на собі його благотворний вплив. Чи був у нього інший чесний вихід? Пошуки відповіді на це запитання приводять учнів до повнішого засвоєння морального потенціалу епізоду.

Особливе місце в творі посідає образ Сторожа — великого кам'яного стовпа, якого тухольці вважали священним. Той камінь стояв справді, немов сторожа, у вузькому проході в долину. Великий Сторож недарма був опікуном ще дідів громадян — він і цього разу прийшов на порятунок, повернувши вбивчий потік на ворога.

Цікаво, що думка про Сторожа вже давно турбувала старого Беркута, який не міг заспокоїтись після віщого сну. Тож коли погляд Захара зупинився на святому камені, він одразу пригадав, як мало не щоночі камінь являвся йому і падав, привалюючи собою. Камінь сам хоче зрушити з місця, треба лиш допомогти йому в цьому. Так думав Захар Беркут, і так прийшла до нього чудова думка загатити протоку і змести з лиця прекрасної долини потворну силу, що зазіхає на рідний край.

Захар Беркут постає перед читачами справжнім народним героєм, патріотом Руської землі. Всі його турботи й болі пов'язані з її долею. Навіть уві сні не полишає його тривога, передчуття близької небезпеки. І коли вона прийшла, Захар не розгубився, бо був готовий до неї. «Не відбити, але розбити» ворога — такою він бачить мету тухольської громади у той складний час.

Не одразу прислухались тухольці до слів свого ватажка, не за одну мить зібралися з силами. Великих прикрощів завдали вони Беркутові, серце якого кипіло проти ворога ще й від думки про втрату сина Максима. Та перемогли глибока мудрість і розсудливість громади й Беркута. Цьому сприяла також підмога, що прийшла з верховин та з-за гір, і з нею — усвідомлення власної відповідальності за долю не лише своєї громади, а й сусідів, які з надією дивилися на тухольців.

Велика сила волі, мужність у боротьбі зі страшним ворогом, чесність Захара Беркута виразно помітні в його вчинках, насамперед рішеннях, які він приймає. Та яскравіше — в роздумах, що передують словам і діям персонажа. Саме вони виказують внутрішню боротьбу батька і громадянина, коли неодноразово постає питання вирятувати сина чи загубити спільну справу.

Найвищий злет душі Захара Беркута — в його повчальних словах до громади, які виявилися пророчими. Мудрий старець переконує, що перемога прийшла до тухольців не лише завдяки зброї, вдалому використанню місцевості, а й забезпечена громадським ладом: «згодою і дружністю». То найбільша сила, яку слід пильно берегти, — повчав Захар.

Істотною для розуміння ідеї твору є своєрідна його кінцівка — епілог, з якого відчувається й авторова прикрість із приводу пророцтва слів старого Беркута. Письменник не полишає надії на те, що земля, яка має таких героїв, здатна відродитись. Оптимістичне звучання прикінцевих рядків повісті навіює читачеві почуття дружби і взаємодопомоги, переконаності в правоті того громадського порядку, за якого люди — один за всіх, а всі за одного. Семикласники впевнюються, як ще в сиву давнину люди мріяли про справедливий устрій і мали його. Приклад тухольської громади стає для школярів справжнім уроком демократії, дружби, чесності, патріотизму.

Бесіду про твір «Захар Беркут» на третьому уроці варто завершити завчасу, щоб пояснити домашнє завдання — підготовку учнів до письмової роботи за раніше визначеними темами. Слід нагадати їм теми цієї роботи й поцікавитись, як вони зрозуміли, що таке літературний характер та для чого потрібно характеризувати персонаж художнього твору, які дії для цього треба виконати.

Четвертий урок повністю відводиться для написання роботи за повістю Івана Франка «Захар Беркут», що дасть змогу вчителю перевірити й оцінити знання учнів про твір, удосконалити їхні мовні уміння й навички, сприятиме вияву власних суджень про прочитане та з приводу нього.


загрузка...

Яndex
 
загрузка...
Google