Джерелами походження прізвищ 17 ст. були імена, назви виду занять або професії, місця проживання чи походження, індивідуальних ознак (фізичних або психічних) першого носія. Найбільшу кількість антропонімів становлять відіменні 1194 (37% від загальної кількості 3222) [1; 400]. Основою для творення українських прізвищ були переважно церковно-грецькі назви: Тиміш, Грицько, Юсько, Тодор, Мартин, Іван, Дацко, Танко. А також імена слов? янського походження: Богдан, Миско, Ждан, Мирон, Радко, Володько. Переважно це чоловічі імена. Тільки 8 особових назв утворено від жіночих. Друге основне джерело — це назва місцевості, де проживав або звідки походив основоположник роду. Серед них такі: Броварний, Донець, Коломієць, Низуненко, Чигиринець, Кияниця, Черкасенко, Тростянетченко, Білоцерківець, Волошин (налічується 12 прізвищ Волошин і 2 Волошиненко). Значна частина прізвищ пов'язана з соціальною приналежністю або з постійним заняттям, професією чи посадою першого носія. Це були назви, які чітко відрізняли окрему особу від її оточення. Такі найменування на четвертому місці, згідно з їх кількістю, яка становить 218 (6.7 %). Показник не дуже високий. Це пояснюється тим, що до Реєстру записували лише заможних козаків, які могли заплатити певну суму грошей, а багаті козаки обирали прізвища, які вказували на походження або ж від імені батька чи діда (що свідчило про повагу і шану до свого роду). Прізвищ Чигиринського полку, що вказують на індивідуальні ознаки перших носіїв, стоять на другому місці після відіменних. Загальна їх кількість — 540 /16,5%/.
Серед словотвочих типів найбільш поширеним був морфологічний. Значними за кількістю є прізвища суфіксального способу творення. Дуже продуктивним у творенні прізвищевих назв того часу був саме формант –енко (2118; 65.7%). Водночас серед них треба виділити групу назв, що мають в основі імена (1098, 61.2%). Суфікс –енко патронімічний, а також має відтінок зменшеності й пестливості (порівняти з білоруським суфіксом –енок) [2; 38]. Він вказує на походження від батька (рідше матері). На другому місці за кількістю утворень стоять антропоніми на –ський (162, 5.02%). Це свідчить про значну кількість козацької верхівки в Чигиринському полку. До поширених також належать прізвища на –ович (140, 4.3). Значно менше трапляється у полку найменувань із суфіксом –ин. Їх кількість становить 44 (1.3%). Найбільше у сотні Хмельницькій: Бабин, Лазчинин, Маслин, Галин, Литвин, Волошин, Татарин, Кудин, Зосьчин. Найменше прізвищ серед усіх патронімічних і патронімічних утворено за допогою суфіксів –ов, -ів, -ев (тільки 25, 0.57%): Богунов, Махнов, Дорошів, Гойдуков, Федоров, Крисков, Божков. За допомогою суфікса –ич утворено тільки чотири: Карлич, Гладич, Немирич. Всього лише 13 прізвищ у Чигиринському полку із суфіксами –ак,-як: Щербак, Хижняк, Чеберак, Чомак, Кобак, Погрібняк, Бурак, Третяк, Півторак. Група прізвищ із суфіксом –ець у полку вазує на походження з певної території чи місцевості. Найменувань на –ець налічується 64 (1.9): Криловець, Коломієць, Канівець, Лукомець, Асавулець, Черкасець, Мошенець, Білоцерковець, Стебловець, Малець. Варто звернути увагу на ті суфікси, що надають прізвищам певного емоційного забарвлення: позитивного — здрібнілі й пестливі -ик: Пальчик, Пузик, Пташник, Соляник, Шупик, Базик, Бутник, Дубовик, Рихлик; -ець: Малець, Кривець; -ко: Попко, Котко; -уля: Зезуля і негативного — з відтінком згрубілості -ура: Вацура, Батура, Кошура; -уха: Рябуха, Говоруха, -юха: Шевелюра; -яга: Дядяга; -ика: Рцидика; -ака: Вересчака, Кулбака.. Таким чином, ми бачимо, що більшість прізвищ Чигиринського полку утворено суфіксальним способом — за допомогою матро- і патронімічних суфіксів –енко, -ович(-евич), -ин, -ов, -ів, суфіксів, які вказують на походження з певної території чи місцевості -ець, -ин, -ський(-цький), суфіксів, що надають певного емоційного забарвлення –ура(-юра), -уха, -юха, -ак(-як), -яха, -яга, -ик; атребутивних, агентивних. Проте, крім цих головних груп, є ще й такі, які досить рідко трапляються у цьому полку. Серед них –ій. Прізвищ із таким суфіксом є всього 5: Мотрій, Водопій, Суховій, Лаптій, Базилій. У полку Чигиринському, у сотні Потоцькій, є тільки одне прізвище з суфіксом –иста — Кузьма Цимбалиста (ст.53).
На другому місці за кількістю вживань стоять антропоніми семантичного способу. Прізвища, утворені цим способом, тобто співвідносні з іменами й загальними назвами, становлять одну з найбільших груп. Усього їх — 131 (4.06). Серед них переважають однозвучні з назвами частин тіла, обладнання.
Реєстр Війська Запорозького 1649 р.— К., 1995.— 400 с.
Ткаченко О. Б. Прізвища з сфіксом –енко та споріднені утворння // Словянське мовознавство.— Т. 2.— 1958.— С. 38–53.